«Хороводимо коло, то до неба, то до долу.
Прийди, прийди, прийди до нас, Миколо, Миколо!
Ковдру снігову на дерева та траву,
так воно буде, так було, бо не спинити коло!»…
В основі кліпу лежить коло — символ нескінченності і вічності. А головний його, так би мовити, візуальний інвентар — унікальні жорна прадавньої культури, знайдені під час археологічних розкопок у Рівному. Співзвучність «кола» та «Миколи» (Святого Миколая) тут теж не випадкова.
Лідер «OT VINTA» Юрко Журавель зізнався, що робота над піснею та кліпом була «просякнута магією»:
— Про історію пісні та жорна поки що промовчу, бо там запитань більше, ніж відповідей. У самому процесі ми відкривали для себе все нові загадки прадавніх цивілізацій нашої землі. Кожне слово наповнювалося глибинним змістом і магією. Спорідненість нашої мови зі санскритом — не вигадки, і ми переконалися в цьому на власному досвіді. Коло — нескінченність, вічність, циклічність, рух, життя і смерть, зима і літо. Цей код читається у багатьох словах нашої мови: колос, голова, волох, колодязь, молоко, молодь, толока, коломийки, коляда, солод, золото, пологи, шолом, голос та безліч інших.
