«Друзі, бабуся Аня проживає на вулиці Соломії Крушельницької в нашому місті, навіть правильніше сказати, намагається вижити. Більше 10 років доглядає за паралізованим після ДТП сином, якого покинула дружина, – написала пані Шинкаренко. – У квартирі поламана газова колонка, відповідно, теплої води немає, протікають крани, обвалюється балкон і є ще чимало «чоловічої» роботи у помешканні, якої нікому зробити. Чоловіки, хто може виділити кілька годин свого часу і допомогти? Також, може, у когось є стара газова колонка, подаруйте бабусі. Те ж саме на рахунок пральної машинки. Потрібні і продукти».
Сьогодні Вікторія Шинкаренко розповіла кореспонденту «РВ», що не очікувала такої реакції від людей.
– Вкотре переконалася, що наші люди добрі, – зазначила Вікторія Шинкаренко. – Вони втомилися від війни і на військових такої допомоги вже не збереш, але вони відкликаються на людську біду. Після мого посту почали масово допомагати. З Харкова передали газову колонку, бо досі бабуся у холодній воді прала підгузки після сина, у якого, до слова, – жодного пролежня. Також подарували пральну машинку. На зібрані кошти ми змогли купити газову плиту, вставити вхідні двері та балконні, купити продукти. З-за кордону передали підгузки. Ланцюжок добра таки працює.
