В основному рівенські діти потерпають від фізичного насильства у сім’ї, зокрема від рукоприкладства. Через це, як розповів заступник начальника обласного відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Сергій Глоба, вони часто втікають з дому, а 14-16-річні навіть самостійно звертаються у міліцію. Так, у цьому році було зафіксовано 38 випадків насильства щодо дітей. За фактами побиття працівники міліції відкривають кримінальні справи проти батьків чи опікунів, які підняли на дитину руку, і передають їх до суду, який приймає рішення про позбавлення чи непозбавлення батьківських прав. Досить часто через насильство рівенські діти потрапляють до притулку для неповнолітніх. Так, нещодавно, за словами вихователя-методиста притулку Галини Панасюк, до закладу потрапила 12-річна дівчинка з Дубенщини. Мати її побила так, що дівчинка пішла з дому. Ночувала на горищі. Врешті, прийшовши до школи, сіла на порозі й відмовилася повертатися додому. На щастя, у ситуацію втрутилися вчителі, які допомогли дитині влаштуватися у притулок.
Негативною тенденцією є те, що серед неповнолітніх шириться вживання спиртних напоїв. Так, щорічно працівники затримують близько 120-150 дітей у стані алкогольного сп’яніння. Не останню роль у цьому відіграє реклама і легка доступність пива, інших слабоалкогольних напоїв.
— Я мешкаю поруч зі школою, — говорить п. Глоба. — І не раз бачив, що на перервах школярі випивають, курять.
Долучають неповнолітніх до алкоголю і дорослі. Так, уже в цьому році працівники міліції склали 53 протоколи за продаж спиртних напоїв неповнолітнім. Щоправда, викорінити узагалі такі факти не вдається: штрафи за порушення надто малі — 51-85 грн.
Розводять безпомічно руки міліціонери у боротьбі з жебрацтвом дітей. Адже в основному жебрають діти циган, і їхні батьки таке заняття заохочують. Притягнути батьків до відповідальності, за словами п. Глоби, практично неможливо, оскільки у них часто нема документів, а якщо є, то вони виявляються мешканцями інших областей, а у суд для позбавлення батьківських прав потрібно подавати за місцем проживання. Забрати дітей у них можуть лише на деякий час і помістити до притулку, де термін перебування обмежений трьома місяцями. Без позбавлення батьківських прав відібрати дітей у батьків і влаштувати, приміром, в інтернат законодавство не дозволяє. Тож фактично діти повертаються назад до батьків, які змушують їх жебрати.
Хоч рідко, але досі серед неповнолітніх зустрічаються випадки проституції. На трасі і біля готелів стоять 15-17-річні дівчата. Ідуть вони на панель, говорить п. Глоба, не від тяжкого життя, а через бажання легко отримати великі гроші й не вміючи себе реалізувати по-іншому. Затримавши, їх міліціонери лише штрафують, адже кримінальної відповідальності за проституцію в українському законодавстві не передбачено. Оскільки заробітки малолітніх повій значно вищі за суми штрафів, які доводиться платити, вони знову повертаються на панель.
