Поцілунок Козлодоєва

Напевно не мені одному на все життя запам’яталася сцена із знаменитого кінофільму «Брильянтова рука», коли Льолік цілується на прощання із Геною Козодоєвим (за версією Льоліка — Козлодоєвим), після чого обидва «друга» з відразою спльовують убік. Щоразу згадувати цю сценку примушують вітчизняні «демократи», які знову почали збиватися у передвиборчу отару. Місць у списку мало, а хочеться усім. Тому вчорашні непримиренні опоненти, які готові були публічно проклинати один одного, битись навкулачки і тому подібне, змушені тепер публічно миритися і публічно ж обніматися-цілуватися. Куди вони подінуться? Уявляю картину братських обіймів Васі Червонія з Юрою Луценком. Не сумнівайтесь, все буде натурально, як у того Козлодоєва. Хто вам сказав, що ці люди ненавидять один одного? Це у них так, невеличкі ідейні розбіжності були. А тепер вони всі разом у єдиному блоці… Бридко стає від цього. Не тому, що списки в Януковича або у Тимошенко кращі. Але ж там принаймні все ясно. Є лідер і є решта, яка тихо сопе за спиною, не особливо висовуючись. А у Луценка у компанії суцільні Козлодоєви. Ну хоча б один із них знайшовся і сказав, що не піду, мовляв, до списку, тому що не хочу бути поруч із такою-то сволотою! Хоч би один мужиком себе показав, а не Козлодоєвим… Не буде так. Тому що і президент наш всенародно обраний теж Козлодоєв. Він видає укази, а його разом із тими указами публічно посилають подалі. А потім він же, тобто президент, публічно ручкається і ледь не обнімається з тими, хто його вчора публічно посилав з усіх трибун. Тому вони його знову посилають, вже із новим указом. Тому що справжнього президента, якого обрав народ, посилати публічно не прийнято. Якщо ж цей президент виявився Козлодоєвим, то нема на це ради. Власне, на всі ці нинішні маневри Козлодоєвих вже мало хто звертає увагу. Політичні програми слухає і дивиться лише невелика купка збоченців, які забули, що є навколо інший світ. Де можна жити і працювати, не втрачаючи людської гідності. Де можна обніматись і цілуватись з тими, з ким хочеш, а не з безсовісними Козлодоєвими, які тебе люто ненавидять. Або зовсім ні з ким не цілуватись. Це теж є правом людини, недоступним для Козлодоєва, хоч би він був президентом, хоч прем’єром, хоч депутатом. Запитаєте, чи є серед названого люду не Козлодоєви? Не знаю, може, і є. Для цього довго дивитись на них треба. А дивитися бридко. Бо козли, даруйте, Козлодоєви.