Ось, для прикладу, Наталя Гришкун, яка в будинку на вул. Замковій, 10Б мешкає вже майже тридцять років. Жінка з ностальгією пригадує ті часи, коли тільки заселилася у цей будинок. Каже, що тоді це був найтихіший у Рівному район. Щоправда, доти, доки підприємливі рівняни не перетворили на базар спортивний майданчик під її вікнами та територію тресту зеленого господарства.
— Коли тільки створювався цей ринок, — пригадує жінка, — ми всі виступали категорично проти цього. Адже добре розуміли, які незручності створить для нас таке сусідство. Міська влада запевняла, що це тимчасово. Мовляв, потерпіть трішки, згодом ми підшукаємо інше місце і перенесемо туди ринок. Виявилось, немає нічого тимчасового, що згодом не стає постійним.
Страждають від сусідства з ринком і мешканці сусіднього з пані Гришкун будинку на вул. Замковій, 10А. Керівництво Українського товариства сліпих, членами якого є більшість мешканців цього будинку, запевняє, що «базарники» вже настільки знахабніли, що не зважають навіть на інвалідів.
— У нас у дворі постійно розвантажуються та паркуються автомобілі, — говорить заступник голови Рівненського товариства сліпих Віктор Павелко. — А поруч таксисти облюбували собі стоянку. Крім того, біля базару постійно крутяться злодії. Зрозуміло, що їх приваблюють такі місця. А відвідувачі ринку справляють природні потреби під стінами чи у під’їздах будинку. Наші люди бояться вийти на вулицю, не кажучи вже про те, щоб випустити погуляти своїх неповнолітніх дітей. Крім того, таксисти і базарники стали настільки нахабними, що, буває, незрячих просто б’ють.
Аби зменшити потік автомобілів на вул. Замковій, пан Павелко неодноразово звертався до керівництва міського ДАІ. Працівники Державтоінспекції відреагували на запити незрячих — встановили знак обмеження руху і час від часу неподалік ЦНТІ виставляють патрульний автомобіль. Та це дає лише тимчасовий ефект. Тобто тільки у дні, коли там стоїть патруль. Решту часу автомобілі як їздили, так і їздять. У товаристві сліпих кажуть, що вже втомилися «воювати» з базарниками. І сумніваються у тому, що їхню проблему взагалі хтось колись вирішить.
Коментарі
Руслан Мальований, депутат фракції БЮТ у Рівненській міській раді, голова постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування:
— Договір оренди землі у речового ринку цього року закінчився. Продовження його буде розглядатись на черговій сесії Рівненської міської ради. На який термін буде продовжена оренда — залежатиме від депутатів. У будь-якому разі, перед тим як голосувати за це питання, ми висуватимемо керівництву ринку додаткові умови. Зокрема, закрити вхід на вул. Замковій та між будинками 10-А та 10-Б. Але це все напівзаходи вирішення проблем мешканців цих будинків та і взагалі всіх, чиє житло опинилось в оточенні базарної торгівлі. Зважаючи на те, що центр міста перетворився на великий базар, уже сьогодні необхідно ставити питання про те, щоб винести речові ринки в зручніше місце. Переконаний, що в межах міста можна підібрати земельну ділянку необхідної площі, яка не буде межувати з житловою забудовою, облаштувати місця для торгівлі, організувати маршрути громадського транспорту, так як це зроблено в наших сусідів — у Луцьку, Хмельницькому. Я вже не кажу про країни Західної Європи. Можливі різні варіанти, як, наприклад, ринок на вул. Млинівській, або використати для цієї мети територію колишнього цегельного заводу на вул. Соборній. У будь-якому разі, це має бути фахове та виважене рішення в інтересах всіх рівнян. Сьогодні є проблеми в людей, які проживають поряд з ринками, і потрібно зробити все можливе для того, щоб їхнє життя було максимально комфортним.
Володимир Рабінюк, генеральний директор ЗАТ «Речовий Ринок»:
— Ми завжди намагалися дослуховуватися до пропозицій тих людей, які живуть поруч із ринком. Звичайно, якщо ці скарги обґрунтовані. Недарма ж кажуть, що хороший сусід кращий за родичів. Тому якщо будуть у міської влади до нас якісь додаткові вимоги, знову ж таки обґрунтовані, ми їх обов’язково врахуємо. А що стосується перспектив перенесення речового ринку в інше місце, то я особисто у це не дуже вірю. Ми маємо приклад, коли влада міста спробувала вигнати сотню торговців квітами. Самі знаєте, що з того вийшло. А тепер уявіть, як перенести ринок, на якому торгує більше півтори тисячі людей.
