— Коли мені було 10 чи 12 років, — розповідає п. Ольга, — наш класний керівник проводила конкурс: хто швидше переверне навпаки слова «золото» й «ворота». Я виграла конкурс. Тоді я прийшла додому і подумала: треба спробувати ще раз. З тих пір я тренувалася: сідала на килимок у центрі кімнати і роздивлялася навколо: штори — иротш, вікно — онків. Помаленьку в мене почало виходити. Пізніше говорила навіть цілими реченнями, а згодом — вже вільно перекладала тексти навпаки. Вмію і співати навпаки будь-яку пісню, яку знаю. Найчастіше співаю «перевернутий» гімн на замовлення знайомих та журналістів. Особливо люблю співати пісні навпаки, коли немає настрою і все набридає. Чоловік тоді свариться: «Що ти там мугикаєш? Я нічого не розумію!».
Протягом навчання в школі та університеті я нічого нікому не казала. Вже на п’ятому курсі Волинського державного університету, де я навчалася на факультеті біології, довелося зізнатися. Ми тоді, здається, вивчали психологію і була в нас тема «Цікаві явища». Викладач дав завдання представити людей з якимсь феноменом. І тоді я сказала викладачу: «Така людина перед вами. Поясніть, будь ласка, чому в мене виходить легко перевертати слова навпаки. Що це за явище? Хоча я сама — біолог, не можу пояснити». Викладач теж не зміг пояснити, сказавши, що це справді феномен. Добре пам’ятаю, що мені за цей екзамен поставили п’ятірку — я його не здавала. Але взагалі я ніколи особливо не афішувала, що маю такі здібності. Про це знали тільки найближчі люди. Брат, що старший за мене на 5 років, говорив, що це все завдяки йому, бо він колись катав мене на возику й ненароком перекинув його (сміється).
Важкі заробітки
В Ольги є двоє дітей: дочка від першого шлюбу Вікторія та син від другого — Давид. У свої 28 їй багато з чим довелося зіткнутися на життєвих перехрестях: поїздка на заробітки до Італії, розлучення з першим чоловіком, знайомство з Ігорем — теперішнім чоловіком.
— Заміж за батька моєї старшої доньки Вікторії я вийшла в 17 років. Тоді ж тільки-но вступила до університету на заочне відділення. Як і мій брат, чоловік поїхав на заробітки до Португалії, де вони жили разом. Деякий час пропрацювавши там, запросив мене приїхати до нього. Після 4-го курсу я беру відпустку на два роки, розраховуюся з роботи, залишаю дитину і роблю візу. Їду. Вже коли перетнула кордон, телефонує чоловік і каже: не приїжджай. Я була шокована. Що робити? Вирішила: вийду в Італії разом з дівчатами, з якими їхала, а там — як вийде. Я знала тільки кілька слів португальською, італійської з нас не знав ніхто.
В Італії я пішла на знамениту площу Гарібальді, де пропонують різні види робіт наші співвітчизники. Там зустріла українку, яка запропонувала мені доглядати стару жінку на період, доки вона поїде до сина на весілля. Я погодилася, і скажу вам, що це була дуже важка робота. Я страшенно втомлювалася.
Шукаючи другу роботу, Ольга познайомилася з Ігорем. Він влаштував її працювати прибиральницею на віллу біля самого Везувію. Сам він родом з Тернополя і в Італії проживав уже три роки. Також працював на віллі, що знаходилася недалеко від Оліного місця роботи. Хоча їй був 21 рік, а йому — близько 40, вони почали зустрічатися. Та стосунки приховували — боялися, що їх виженуть з роботи. Через рік Ігор сказав, що більше не може перебувати в Італії — дуже хоче додому. Хоча Ольга пропрацювала тут всього рік, без вагань повернулася на Україну з ним.
— Прилетіли ми разом з Ігорем напередодні мого дня народження. — розповідає вона. — Мама вже знала, що я повернуся не сама. Проте Ігор переїхав до нас не відразу. Спершу поїхав додому побачитися із сім’єю. Приїхав до мене 5 липня зеленою машиною та з пакетом речей — це єдине, що він привіз. Зароблене за чотири роки залишив своїй дочці. Про повернення в Україну не жалкую. Все-таки в Італії мені було дуже важко морально. Особливо, коли ти знаєш, що в Україні в тебе залишилася маленька дитина. Ти телефонуєш до дитини, а вона плаче в трубку, що в неї губка болить — серце розривається. А тут ще й хазяї тобі кажуть: «Не плач, бо наші діти нервуватимуть. Будеш плакати в подушку ввечері».
”Діамантик», який співає навпаки
Зараз Ігор та Ольга мають власний бар-магазин «Діамант», названий в честь Ольги, яку чоловік називає «діамантиком». Вони виступають дуетом на весіллях та концертах, оскільки обоє колись займалися музикою. Щоправда, пісні навпаки Ольга співає тільки тоді, коли вони виступають на гостині в знайомих, які знають про її здібність. Такий спів — не єдиний її талант. Вона ще робить художній розпис нігтів та зачіски. Її працездатності можна тільки подивуватися. Окрім всього, Ольга встигає доглядати за малим сином, разом з чоловіком обробляти город. А через рік планує вийти з декретної відпустки і знову працювати в школі, де викладає чотири дисципліни.
Звідки в дочки стільки талантів — її мати Валентина не знає, проте припускає:
— Можливо, це пов’язано з тим, що я народила її семимісячною. В той день в мене мав бути іспит з педагогіки. Збираючись на нього вранці, я відчула біль у животі. Сестра викликала «швидку». Замість того, щоб о дев’ятій ранку першій ввійти в аудиторію тягнути білет, як планувала, я саме в цей час народила донечку. В результаті не я прийшла складати іспит, а викладач прийшов до мене в пологовий будинок його приймати.
Брат у Ольги теж талановитий. Він професійно займається теквондо у Португалії, їздить на різноманітні змагання. Проте залишатися там не хоче.
Про незвичайні здібності Ольги знають не лише на Рівненщині, а й по всій Україні. Сюжет про неї її брат з дружиною бачили і в Португалії. Жінка не проти спробувати себе в шоу «Україна має талант» — нещодавно проходила попередній відбір на участь в програмі у Рівному.
— Чула, що хтось уже намагався з таким «талантом» пройти відбір, — каже Ольга. — Але коли йому задали перекласти якийсь текст, він відповів: почекайте, я ж не готувався. Цікаво, як це можна готуватися? Ти або вмієш це робити, або ні.
Чи передається такий талант спадково — невідомо, однак десятирічна донька Олі Вікторія чітко для себе вирішила: «Мамо, я буду, як ти». Нині, за словами мами, вона активно тренується говорити навпаки. Слова з кількох букв «перевертати» вона вже вміє.
Коментар
Василь Галябар, обласний позаштатний дитячий психіатр:
— В людей з такими здібностями зазвичай по-особливому функціонує скронево-тім’яна частина головного мозку. Це феноменальна здатність, коли людина може читати й говорити нормально й навпаки. Адже є люди, хворі на так звану дисфлексію, тобто ті, які читають слова лише навпаки і не можуть інакше.
