Цієї весни нарешті запрацювала «поправка Ольги Іванівни» – літеру «У» на автомобілях, якими керують ті, хто навчаються на водіїв, законодавчо замінили на літеру «Н». Не минуло й тридцяти трьох років незалежності як наша влада помітила граматичну помилку рівня третього класу початкової школи. Невже за ці довгі роки ніхто з численних докторів та доцентів з кандидатами з інституту української мови не могли вказати відповідному чиновнику на дитячу помилку і попросити її замінити?
Скажете, що це дурниці – яка різниця яка саме літера буде на даху навчального автомобіля! Бо ж і так «всьо ясно»! Я ж думаю інакше бо так у нас все! Ми вже четвертий десяток років живемо практично за законами колишнього СССР і жодний Євросоюз не може примусити нашу владу змінити застаріле і заплутане законодавство нормальним, сучасним та європейським. І коли на те, аби впровадити «поправку Ольги Іванівни» і замінити «учбове» на «навчальне» нам знадобилося життя майже двох поколінь, то чого тоді чекати від інших реформ? Не даються ці реформи нашій владі. Бо і неї і досі не навчання, а учба!
