Ми вже якось забули, як у перші тижні ворожих обстрілів, почувши сигнал тривоги, масово йшли до сирих підвалів, які чомусь називалися укриттями, несли туди малих дітей, вели стареньких дідусів та бабусь. Тепер не те – сирена тривоги практично не припиняє життя. На базарах і в магазинах продовжують торгувати, транспорт, за винятком столичних тролейбусів, ходить як і ходив, діти граються на майданчиках, відпочивальники засмагають на пляжах… Чому так? Невже усі вони такі безстрашні? Думаю, що ні. Просто це наші люди, яких досвід нашого життя навчив не реагувати на дії влади. Уявіть собі, що всі раптом підуть в укриття щойно загуде сирена. Що тоді буде? Найперше, виявиться, що тих укриттів на всіх не вистачить. Плюс багато що із того, що працює, зупинити просто неможливо, тож люди біля життєво необхідних споруд все одно будуть. Коротше, дурниця це все! Як прилетить, то прилетить – працюємо далі!
тільки важливі та перевірені новини
Увійдіть у свій обліковий запис