Виявилось, що європейські чи американські правила життя гарні лише на папері. Грузини, які за сотні років звикли жити по-своєму, не дуже прагнули вести справи подібно до британців та американців. Бо ж раніше було просто – заніс кому треба хабаря і вирішив питання! А тепер – проблеми! Працювати треба! Більшість країни відчувала дискомфорт від порушення правил життя, які панували упродовж не одного покоління. Тож коли їм запропонували повернутися до дружби з к»ц»пами, грузини не дуже пручалися. Бо ж саме на цій дружбі у них завжди будувалися кар’єри і зароблялися гроші. А грошей задля повернення Грузії до числа своїх друзів к»ц»пи не шкодували.
Не маю жодних сумнівів у тому, що і на наступних виборах грузини проголосують за промосковських політиків. І те, що к»ц»пи пішли на них війною і окупували частину території вже ні на що не впливає. Прогресивна та патріотична частина грузинів залишилась в меншості і перспектив стати більшістю у найближчому майбутньому не має. Отака сумна історія. Паралелі з історією українською проводити не буду. Може якось пронесе і у нас, як і раніше, все піде не так, як у Грузії. У якої, як показав час, нічого насправді не вийшло.
