Є дві основні причини виникнення цього захворювання: зменшення утворення сльози (через вік, хвороби, деякі ліки, гормональні зміни) і надмірне випаровування сльози (внаслідок роботи кондиціонерів, вітру, тривалої роботи за комп’ютером, носіння контактних лінз). Додатковими факторами розвитку цієї недуги можуть бути ендокринні розлади, офтальмологічні операції, використання косметики, непридатної для очей.
Через невчасне лікування хвороби можуть виникнути серйозні ускладнення: хронічне запалення очної поверхні, ураження рогівки (мікротріщини, епітеліопатії), інфекції, погіршення зору.
На ранніх етапах можна допомогти собі самому, попередньо проконсультувавшись із лікарем: використовувати штучні сльози (за рекомендацією лікаря-офтальмолога); зменшити час перед екраном комп’ютера, телевізора; гуляти на свіжому повітрі не менше 2 годин на день у світлий час доби; дистанція для зорового навантаження на близькі відстані не менше 40 см; кожні 20 хвилин (під час зорового навантаження) робити перерву на 20 секунд і переводити погляд на відстань більше 6 метрів; частіше кліпати очима під час роботи; використовувати зволожувачі повітря; захищати очі від вітру, пилу; відмовитися від агресивної косметики для очей.
Та якщо симптоми не зникають понад 1–2 тижні, виник біль, сильне почервоніння, знизилася гострота зору, краплі не допомагають, слід негайно звернутися до лікаря. Офтальмолог оцінить тип і тяжкість захворювання і призначить правильне лікування.
