Щоб називати себе фотохудожником, сьогодні зовсім не обов’язково бути професійним фотографом. Можна бути власником ресторану, журналістом або директором цукрового заводу. Головне, щоб вистачило грошей принаймні на напівпрофесійну фототехніку і було хоч трохи творчої уяви. А ще краще, щоб основний заробіток дозволяв подорожувати світом — тоді вже спокуса творчої фотографії стає непереборною.
Директор Гнідавського цукрового заводу на Волині Сергій Бондарук своє бажання демонструвати власну творчість поєднує з фінансовими можливостями, буваючи в різних куточках світу. Днями фотозвіт з кількох подорожей він показав у фотогалереї «У ф(х)арватері істин» торгового центру «Злата Плаза».
Лучанин Бондарук, зважаючи на не надто бурхливий розвиток фотомистецтва у рідному місті, більше «тусується» з фотографами Львова та Рівного — у нашому місті він дружить з Олександром Харватом та входить до його фотоклубу «Простір фото», у Львові належить до тамтешньої організації Спілки фотохудожників. Його роботи в Рівному можна було бачити в арт-кав’ярні «Сальвадор Далі», коли Бондарук демонстрував свої враження від Куби. Частина кубинських робіт представлена і в експозиції «Спинена мить».
Нова виставка — це суміш різних жанрів: від портретів українських селян або кубинських «мадам з сигарами» і до пейзажів Галапагоських островів. Кількома світлинами представлений завжди популярний жанр ню, оскільки фотограф декілька років відвідує пленер у Чехії, який присвячений оголеній натурі.
Автор не особливо задумується над художньою оригінальністю своїх робіт, на перший план виставляючи саме різнопланові сюжети репортажного характеру. Діятиме його виставка протягом місяця.
