Щороку на Рівненщині внаслідок дорожньо-транспортних пригод гине в середньому від 70 до 100 людей та 300-400 зазнають каліцтва. За фактом кожної з цих аварій правоохоронці порушують кримінальну справу, щоб якнайшвидше з’ясувати всі обставини, встановити та покарати винних. Це в ідеалі, а насправді досить часто такі справи тривалий час припадають пилом в шухлядах слідчих або таємниче губляться у своєрідному бермудському трикутнику міліція-прокуратура-суд. У цьому, зокрема, пересвідчилась мешканка Кузнецовська Світлана Касаткіна. Після того як її батька Яноша Бірова на велосипеді збив на смерть легковий автомобіль, жінка вже вісім років оббиває пороги силових структур від району до Києва, щоб довести провину водія авто, а разом з ним покарати й кількох міліціонерів, які начебто за отриману винагороду сфальсифікували матеріали слідства. За цей час кримінальну справу закривали вже п’ять разів, а недавно відновили знову.
Янош Біров загинув під автомобілем «Таврія» Володимира Ступака ввечері 21 березня 2003 року. Останню з офіційних відповідей на свої численні заяви та скарги Світлана Касаткіна отримала кілька місяців тому. Начальник Кузнецовського міськвідділу внутрішніх справ Михайло Пацай повідомив жінку, що на її звернення щодо неправомірних дій працівників міліції при оформленні ДТП було проведено службову перевірку. В результаті було з’ясовано обставини, що вказують на непрофесійні дії слідчого при огляді місця пригоди, однак встановити ступінь його вини та склад дисциплінарного проступку вже неможливо. Оскільки, мовляв, у міськвідділі матеріалів справи вже немає, з моменту ДТП минуло багато часу, а сам слідчий вже звільнений з органів внутрішніх справ і не є працівником міліції.
— Хіба це не один з доказів того, що мої звинувачення небезпідставні, як, втім і той факт, що прокуратура недарма п’ять разів скасовувала постанови міліцейських слідчих про закриття справи, — каже Світлана Касаткіна. — Які зумисне все перекрутили, щоб вигородити водія авто та зробити мого батька винним у своїй смерті. Так, зокрема, батько в той час лікувався і взагалі не вживав спиртного, а йому приписали 2,6 відсотка алкоголю в крові. Тобто надзвичайно сильний ступінь сп’яніння, для чого треба було б випити щонайменше літр горілки і з чим людині на ногах не встояти, а не те що їхати на велосипеді і перетинати дорогу по пішохідній зебрі. Водій авто написав у своєму поясненні, що його засліпили фари зустрічного транспорту, то чому ж тоді не взяв вправо і не збавив швидкості, а проїхав прямо ще з 20 метрів, збив батька, не загальмував, проїхав ще 40 метрів і лише тоді зупинився? Чому батько добу пролежав в морзі як невпізнаний, хоча мав при собі особисті документи? Коли ми його забирали, вони так і лежали в кишені, зникли тільки 180 гривень, які також там були.
Одне слово, запитань в мене дуже багато, але всі ці роки все зводиться до одного. Через фальсифікування початкових матеріалів і, так би мовити, вихідних даних всі експертизи, навіть столичні, визнають винним мого батька, а водія виправдовують. А всі мої звернення у вищі інстанції, в тому числі в МВС та Генпрокуратуру, спускають для розгляду знову в перші інстанції на самий низ. Саме туди, де, власне, й сфальсифікували справу і яку самі не зацікавлені тепер об’єктивно розслідувати.
P.S. Як повідомив кореспонденту «РВ» старший слідчий УМВСУ в Рівненській області Олександр Гонтар, по кримінальній справі щодо загибелі в ДТП мешканця Кузнецовська Яноша Бірова знову проводиться досудове слідство.
