На стіні житлового будинку біля ЦУМу так і не з’явилося зображення загиблого захисника Тараса Давидюка. Проєкт ще торік мали втілити коштом Українського культурного фонду. Проте міська рада після скандалу ввела тимчасовий мораторій на появу нових об’єктів монументального мистецтва в громаді, доки не розроблять щодо них спеціальний порядок. А тим часом термін, відведений фондом на створення муралу, вийшов. Тож угоду щодо проєкту розірвали. А про колишню ідею нині нагадує лише порожня стіна чотириповерхового будинку.
Втім, історія отримала новий поворот. До суду звернулося ОСББ «Соборна, 15», яке тепер оскаржує дії міської влади — вважають, що міськвиконком перевищив свої повноваження, коли запровадив мораторій. А за мурал Тарасу Давидюку вони голосували на загальних зборах.
Андрій Співак, голова ОСББ:
— Знаєте, як ця ситуація починалася? Рік тому очільник міста направив до нас матір загиблого захисника — пані Людмилу, бо саме ОСББ має дати дозвіл. Треба було рішення загальних зборів, мешканці дали згоду. Мати пішла на архітектурно-містобудівну раду, там також не заперечували. Єдине, сказали, що треба внести деякі зміни до ескізу. А потім міська влада побачила суспільний резонанс і дала «задню», почали знімати відео біля мого будинку. Мати Тараса Давидюка вклала майже 400 тисяч гривень власних коштів у початок проєкту, це фактично його «гробові». Тому що гроші Українського культурного фонду не виділялися на стіну, вони мали піти вже на сам мурал. Складається враження, що влада просто шукає суспільного схвалення, а ми стали жертвою політичних ігор.
Чому було із самого початку не сказати, що мурал має бути для всіх захисників? Чому тоді на містобудівній раді про таке не говорили? Чи міська влада хоче безкоштовно намалювати мурал «усім»? Тоді питання, а хто компенсує матері витрачені кошти? Це ж не просто хтось із вулиці прийшов і почав малювати: це був глобальний процес, вкладені кошти, у нас укладені договори були, є всі папери. А тепер стіна порожня… Якби пані Людмила й звернулася до нас з вимогою повернути витрачені на стіну кошти, навіть не знаю… Якби у нас в ОСББ лежали ці кошти і був механізм компенсувати, я б так і зробив. Тому що це питання моралі.
Міськвиконком перевищив свої повноваження, бо це ж навіть не міська рада голосувала за той мораторій. Оцей суд, що йде — не знаю, яка буде його доля і чи буде з того якийсь сенс. Але ми подали до суду, щоб визнати рішення міськвиконкому протиправним і скасувати його.
Олена РАКС.
