На Рівненщині попрощались із захисниками: Іллею Похильчуком з Костополя, Іваном Якубовичем з Корця, Сергієм Лопугою зі Шпанівської ТГ, Віталієм Вишневським з Бокіймівської громади, Костянтином Хавром з Сумщини.
Ілля Похильчук народився 1 серпня 1992 року на Запоріжжі. У 2013 році чоловік служив у Донецькій області. У 2014 році, коли розпочалася війна, військовослужбовець потрапив у полон. Після звільнення продовжував службу. У квітні 2022 року чоловік з батьками покинув свій дім і переїхали спочатку на Закарпаття, а потім у Костопіль. У вересні 2024-го воїн став на захист України. Пройшов навчання у Франції, після повернення був зарахований водієм-електриком у 225-й окремий штурмовий батальйон. 19 грудня 2024 року батьки військовослужбовця отримали сповіщення, що їхній син зник безвісти під час мінометного обстрілу на полі бою. Пізніше воїна поховали.
Іван Якубович народився 21 травня 1992 року в Корці. У лютому 2023 року військовослужбовець приєднався до лав Збройних сил України. Проходив службу на посаді оператора відділення протитанкових керованих ракет. 29 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку солдат загинув. У вересні дружина отримала сповіщення про те, що її чоловік зник безвісти. У лютому, за результатами збігу ДНК, було офіційно підтверджено загибель військовослужбовця.
Сергій Лопуга народився 9 червня 1980 року у селі Великий Житин. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну чоловік пішов захищати кордони рідної країни. 14 вересня 2025 року воїн загинув на території Дніпропетровської області.
Віталій Вишневський народився 21 лютого 1994 року та проживав у селі Смордва Бокіймівської громади. Після початку повномасштабного вторгнення захисник служив старшим розвідником відділення збору та обробки даних розвідки. Чоловік загинув 28 лютого 2026 року в Дніпропетровській області.
Костянтин Хавро народився 29 січня 1992 року на Сумщині. Із 2014 року чоловік брав участь в антитерористичній операції, далі – в Операції об’єднаних сил, а з 2022 року захищав Батьківщину після повномасштабного вторгнення росії. Костянтин був командиром батальйону матеріального забезпечення, підполковником. За роки служби був неодноразово нагороджений державними відзнаками за сумлінне виконання військового обов’язку та бойові досягнення. На жаль, життя захисника обірвалося 5 березня 2026 року у Сумській області. Поховали воїна на Острожчині, де проживає родина воїна.
Вічна слава і шана захисникам! Щирі співчуття рідним та близьким.
