Демографічна криза в Україні дедалі поглиблюється, і це кардинально змінить ринок праці. Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський прогнозує, що українцям доведеться працювати до 70–75 років, а пенсій навіть на мінімальні потреби не вистачатиме.
Демографічна «шаурма на палці»
За словами експерта, демографічна піраміда України вже давно не нагадує піраміду. Він порівнює її з «шаурмою на палці» або похиленим деревом: зверху — масивна важка крона (люди похилого віку), а знизу — тоненький стовбур (діти та молодь). Ситуацію ускладнює висока передчасна смертність серед чоловіків, яка лише посилилася під час війни. Через роки, наголошує Вишлінський, Україна ризикує стати країною самотніх жінок похилого віку.
Робота до глибокої старості
Одним із головних виходів із кризи експерт називає збільшення пенсійного віку. На українців чекає робота до 70–75 років. Багато людей будуть змушені працювати фактично до смерті, оскільки пенсії не вистачатиме навіть на базові потреби. При цьому бізнес благатиме літніх працівників не звільнятися, адже замінити їх буде ніким.
Автоматизація та мігранти
Іншими шляхами адаптації є механізація та автоматизація. Вже зараз через брак чоловіків бізнес змушений впроваджувати роботизовані лінії на виробництвах і сортувальних центрах. Промислове рослинництво стає зразком: для отримання тонни продукції потрібно все менше людей.
Крім того, Україні доведеться змінити міграційну політику та подолати стереотипи щодо мігрантів. Попри поширену думку, що приїжджі «забирають робочі місця», експерт наголошує: українців на ці місця вже фізично немає. Однак питання в тому, чи поїдуть до України кваліфіковані кадри через безпекові ризики. Швидше за все, країні доведеться конкурувати за найбідніших мігрантів, що несе ризики міжкультурних конфліктів.
Структурні зміни в економіці
Вишлінський прогнозує трансформацію від сільського господарства до харчової промисловості — тобто перехід до глибшої переробки. Розвиватиметься також оборонна галузь. Держава відіграватиме позитивну роль у сферах природних ресурсів, видобутку та відновлюваної енергетики. Ці сектори стратегічно важливі, оскільки менше залежать від великої кількості робочих рук.
Окрема проблема — виїзд освічених жінок середнього віку за кордон. Раніше без проблем можна було знайти офіс-менеджерку для середньої компанії. Тепер, коли значна частина цієї робочої сили полишила великі міста, бізнес змушений переглядати, які функції має виконувати високооплачуваний спеціаліст замість того, що раніше робив офіс-менеджер. Дослідженням цього питання ЦЕС займається з початку повномасштабного вторгнення.
