«Те, що я побачила у місцевому морзі, шокувало мене до глибини душі», — каже Марія Філюк, мати загиблого захисника Геннадія Торлопа із села Посників, що за 64 кілометри від Рівного. Її син півтора року захищав Україну і загинув у Курській області 6 січня 2025 року. До свого 21-річчя він не дожив лише місяць. Під час виконання бойового завдання молодий воїн зник безвісти, і рідні дуже довго чекали звісток. А коли побачили його тіло у морзі в Рівному — були неприємно вражені.
Ось що розповіла мати полеглого військовослужбовця у соцмережах:
— Я шукала сина довгих 14 місяців. І таки знайшла — в Чернігові у морзі. Звідти 14 березня його перевезли до Рівного в обласну судмедекспертизу, а вже через два дні я поховала свою дитину. Окрім тіла мого сина, в морзі було ще кілька тіл наших захисників. Однак лише одне лежало на ношах. Інші — на брудній підлозі. Наче якийсь непотріб… Таке ж було і ставлення до рідних загиблих Героїв. Тіло мого сина при мені, його дружині та представнику ТЦК просто поклали у домовину на привезений нами одяг і особисті речі.
Військова частина сина передала на його поховання комплект нового одягу, чотири прапори (два державних і два бригадних 80-ї ДШБ) та маруновий берет із кокардою. Цей берет мій син здобув своєю кров’ю — за півтора року служби, після отриманих поранень та контузій. Опісля поховання ці речі мали передати його маленькому сину, якого він навіть не встиг побачити… Але цієї посилки в морзі не виявилося. Працівник моргу, який отримав її на Новій пошті, як з’ясувалося, був у відпустці. Лише після моїх наполегливих вимог і погроз викликати поліцію через 40 хвилин знайшли частину речей: берет, один бригадний і два державних прапори. Решта, в тому числі й новий одяг, просто зникли. Особисто я сприйняла це як мародерство, як зневагу до захисників України і безвідповідальність.
Ще одне, що мене вразило, — стан тіл. Тіло мого сина було частково розморожене. Йдучи за домовиною, я відчувала запах. Припускаю, що його не зберігали у відповідних умовах. Морг — це місце, де мають забезпечити належне зберігання тіл. То чому цього не було зроблено? Чому тіла наших захисників лежать на підлозі за плюсової температури? Чому родини змушені бачити таку наругу над їхніми загиблими близькими людьми? Я вже поховала свого сина. Але ж є інші матері, дружини, діти… І я не хочу, щоб вони пережили те, що довелося пережити мені.
Марія Філюк каже, що не хоче, аби когось карали за таку ситуацію в морзі, а лише просить, щоб умови і ставлення до тіл захисників змінилися.
Директор обласного бюро судово-медичної експертизи В’ячеслав Ніконов пояснює, що від початку повномасштабної війни навантаження на працівників моргу значно збільшилося, а приміщення — мале. Запевняє, що до полеглих захисників, як і до тіл інших мешканців, ставляться зі всією повагою. А щодо епізоду з посилкою, то бюро не відповідає за особисті речі загиблих. Та все одно попросили вибачення.
— Щодо тієї ситуації, то щоб ви розуміли: якщо у нас готові на ранок на видачу умовно 4–5 тіл військових (а ще ж є й цивільні), а потім під ранок приїжджає екіпаж «На щиті» і привозить ще 7 тіл… Звісно, що спочатку ми маємо їх десь скласти, а потім зробити порядок. Адже екіпаж «На щиті» не може чекати, поки місця звільняться. Люди ж не думають, як нам виходити із ситуації, коли тут кімната 16 кв. м. Ми тут працюємо практично цілодобово. Повірте, тіла захисників у нас знаходяться в достойних умовах, — запевняє директор.
Днями до обласного бюро судово-медичної експертизи навідався очільник області Олександр Коваль. І запропонував облаштувати у Рівному модульний морг — на базі блок-контейнерів.
Олександр Коваль, голова ОВА:
— Обласне бюро судово-медичної експертизи потребує розширення. Щодо недостатнього місця у морзі нині є чимало нарікань. Про це під час зустрічі говорив з керівником закладу. Розглядаємо варіант — модульний морг на базі блок-контейнерів. Готуємо передпроєктні пропозиції. Спільно з міською владою вже визначили можливе місце, куди перенести заклад. Також обговорив це питання з міністром охорони здоров’я України Віктором Ляшком. Саме у підпорядкуванні МОЗ перебуває судмедекспертиза. Дякую пану міністру, що підтримав нашу ініціативу. Реалізувати проєкт плануємо за кошти з місцевих бюджетів, а також за ті, якими оперує МОЗ. Наше завдання — спільними зусиллями у найстисліші терміни вирішити це питання.
В’ячеслав Ніконов каже, що таку ідею лише підтримує:
— Олександр Коваль мене питав, як я до цього ставлюся: та я тільки «за» двома руками, це було б дуже добре, збільшило б нам робочий простір. І це був би вже не центр міста, а інша ділянка, де б автомобілі спокійно заїжджали-виїжджали. Рефрижератори для зберігання тіл є, вони розставлені, підключені. Тобто зі зберіганням тіл немає проблем, а от є з опрацюванням, з роботою з тілами. Бо є тільки один стіл робочий, де дослідження проводяться. Потрібна хоча б невелика реконструкція і ще два столи доставити. Але поки не знаю, як буде.
А от модульний морг — це дуже добра ідея. Потреба на сьогодні є. Модульний морг побудувати простіше і легше, ніж з нуля зводити звичайну будівлю з цегли. Це ж готовий каркас, по суті, він збирається на місці й ставиться на фундамент. За кордоном вже є такі, двоповерхові, сучасні. У плані самого будівництва вони не займають багато часу.
Головне питання, як цю ідею реалізувати? Адже процедура довга. Це ж треба, щоб нам десь виділили земельну ділянку і погодили, де його встановлювати. А до тієї ділянки треба підвести усі необхідні комунікації — електрику, воду, каналізацію, з дотриманням санітарних норм. Щоб там були витяжки і все необхідне, а працівникам було де перевдягнутися і помитися після роботи. Як завжди, все впирається у фінансування — було б добре, щоб до того долучилися як МОЗ, так і міська та обласна влада. Колись уже планували будувати нове приміщення моргу, вже й проєкт розробили, але тоді не знайшлося на це коштів… Потім кілька разів те питання порушувалося, а фінансування як не було, так і нема. Сподіваюся, що про ідею модульного моргу все ж не забудуть і реалізують.
Олена РАКС.
