15 червня 2026 року Рівненський окружний адміністративний суд своєю ухвалою зупинив дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області, яким Ларису Криворучко було позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Фактично суд «заморозив» покарання, призначене їй за грубі порушення професійної етики.
Це не вперше, коли стосовно адвокатки застосовуються дисциплінарні санкції, і не вперше коли вона їх оскаржує. Проте в цій справі є певна особливість, оскільки ця судова ухвала має прямий і безпосередній зв’язок із гучним кримінальним процесом над В’ячеславом Зінченком — головним фігурантом справи про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон. Саме Криворучко є його захисницею. Наразі обвинувальний акт у цій справі вже передано до суду, а слідство офіційно вказує на зв’язки Зінченка з угрупованням, пов’язаним із російською неонацистською організацією (читай ФСБ), та зазначає мотив національної нетерпимості. Відсторонення адвокатки означало б усунення її від цієї резонансної справи, де обвинуваченому загрожує довічне позбавлення волі. Щоб цього не допустити, ймовірно, відбувся скоординований вплив на суд. Це дозволило скасувати рішення КДКА у рекордно короткі терміни.
Нам стали доступні копії Ухвали Рівненського окружного суду, Рішення КДКА Вінницької області та реєстраційні дані. Провівши детальний аналіз та співставивши документи і події можна вибудувати хронологію обставин того, як адвокатці Криворучко вдалося «заморозити» рішення.
Отже, офіційною причиною дисциплінарного покарання Лариси Криворучко стали її дії під час засідань в Ужгородському міськрайонному суді ще у 2025 році. Рішення про зупинення свідоцтва 5 червня 2026 року винесла КДКА Вінницької області.
Щоб оскаржити цей акт, адвокатка мала звернутися до адміністративного суду. Аби справа гарантовано не потрапила до суддів Вінницького чи Київського регіонів, був застосований механізм пошуку найбільш лояльного суду. Судячи з усього, таким виявився Рівненський окружний адмінсуд.
Вже 12 червня о 09:32 ранку Лариса Криворучко отримує витяг з Реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання у місті Рівне. Така формальна прописка миттєво відкриває шлях до Рівненського окружного адміністративного суду. Того ж дня, лише за п’ять годин після візиту до ЦНАПу (о 14:24), вона подає через систему «Електронний суд» позов проти КДКА Вінницької області. Автоматизований розподіл визначає суддею – Тамару Комшелюк.
Але яка причина такої неймовірної прихильності Рівненського суду до бажань Криворучко?
Можливо, причина – Павло Сергійович Луцюк, колишній голова Рівненської обласної КДКА та ексчлен Вищої кваліфікаційної комісії суддів України? Зараз він судиться з Радою адвокатів України щодо відшкодування моральної шкоди. Здогадайтеся, хто представляє його інтереси в цьому процесі? Лариса Криворучко. У юридичних колах Луцюк відомий як людина, яка свого часу мала неабиякий вплив на те, хто саме одягне суддівську мантію на Рівненщині. Можна припустити, що вибір саме цього суду був пов’язаний із наявністю професійних контактів між учасниками описаних подій.
Тим часом, кульмінація подій настає у понеділок, 15 червня. Як ми розуміємо, стороні захисту потрібно було не просто виграти справу в невизначеному майбутньому, а негайно отримати ухвалу про забезпечення позову, щоб адвокатка могла брати участь у судових засіданнях у Львові.
Хронологія цього дня демонструє швидкості, які є неможливими для української судової системи без попередньої домовленості:
– 14:43 — Лариса Криворучко через «Електронний суд» подає заяву про забезпечення позову з вимогою зупинити дію рішення КДКА.
– 15:30 — під час судового засідання у Львові у справі про вбивство Фаріон підозрюваний В’ячеслав Зінченко публічно заявляє, що його адвокатці вже відновили ліцензію.
Між надходженням заяви до електронної системи суду в Рівному та публічною заявою обвинуваченого у Львові минуло рівно 47 хвилин. За цей час суддя Комшелюк мала отримати розподілені документи, вивчити матеріали, підготувати багатосторінкову ухвалу з посиланнями на практику Верховного Суду та підписати її. Чи реально, щоб вона все це встигла зробити за 47 хвилин, а Зінченко вже навіть отримати звістку? Звісно, залишається варіант що, Зінченко володіє даром ясновидіння.
Чи не створює така швидкість розгляду враження заздалегідь підготовленого сценарію? Адже без підготовленого тексту ухвали та гарантій її миттєвого підписання повернути право на заняття адвокатською діяльністю було б неможливо. Суд взагалі ухвалив потрібне рішення в порядку письмового провадження, тобто без виклику сторін.
Також варто наголосити на юридичній природі ухвали від 15.06.2026. Це лише процесуальний інструмент — забезпечення позову. Суд на цьому етапі не розглядав справу по суті і не встановлював, чи законно КДКА покарала адвокатку. Це виключно тимчасове заморожування статусу-кво.
Проте сама Лариса Криворучко не забарилася зманіпулювати цим фактом у публічному просторі, видаючи технічну ухвалу за повне виправдання. У своєму дописі у Facebook вона стверджує: «Адвокату Ларисі Криворучко зупинено дію незаконного рішення КДКА… Чергова спроба незаконно усунути адвоката… зазнала невдачі».
Називаючи чинне рішення про порушення нею етики «незаконним» ще до розгляду справи судом, Криворучко відкрито демонструє неповагу до правових інституцій. Але це допомагає їй повернутися в процес над Зінченком.
Проте найбільш слабке місце цієї комбінації, яка прояснює усе, є розбіжність у часі фіксації документів. Хоча Зінченко у львівському суді посилався на ухвалу вже о 15:30, згідно з технічними даними системи «Електронний суд», документи були офіційно доставлені в електронний кабінет лише о 17:43. Цей часовий розрив доводить: сторона захисту могла оперувати рішенням за кілька годин до його офіційного проведення через документообіг.
У цій ситуації правові маніпуляції з підсудністю є лише вершиною айсберга. В’ячеслав Зінченко — фігурант, чиї зв’язки з російськими силовими структурами є частиною офіційного обвинувачення.
