Росія побудувала в безпосередній близькості від кордонів України та Білорусі мережу з щонайменше десяти секретних військових баз. Вони призначені для запуску далекобійних ударних безпілотників, радіус дії яких дозволяє вражати цілі на території країн НАТО, зокрема в Польщі.
За даними розслідування, опублікованого 16 серпня, супутникові знімки підтверджують наявність на цих об’єктах щонайменше 59 спеціальних механічних пускових установок. Вони являють собою рейкові напрямні, які дозволяють запускати важкі безпілотники без використання злітної смуги. Близько 20 з цих напрямних мають подовжену конструкцію, що свідчить про здатність запускати новітні, швидкісні моделі дронів із значно більшою дальністю польоту.
Аналітики зазначають, що частина цих баз уже використовується для масованих атак на Україну. Їхнє розташування дозволяє обходити українську протиповітряну оборону, завдаючи ударів великими групами безпілотників. Однак головна стратегічна небезпека полягає в тому, що ця інфраструктура створює постійну загрозу для країн-членів НАТО.
Особливе занепокоєння викликає технічне оснащення нових баз. Російська промисловість налагодила серійне виробництво модернізованих версій безпілотників, відомих як «Герань-4» та «Герань-5» (розробка на основі іранських «Шахедів»). Ці апарати оснащені реактивними двигунами, що робить їх значно швидшими та важчими для перехоплення, а їхня дальність польоту сягає майже 1000 кілометрів. Це означає, що з нових баз під ударом опиняються не лише прифронтові міста, а й столиця Польщі — Варшава.
Масштаби загрози вражають: одна з баз має сховища, здатні вмістити понад 1000 безпілотників одночасно. Виробничі потужності, зокрема в особливій економічній зоні «Алабуга», сягають 6000 дронів на рік, що дозволяє Кремлю постійно поповнювати запаси та вести «виснажливу» війну на виснаження.
Офіційні представники НАТО заявили, що альянс готовий захищати «кожен сантиметр» своєї території та підвищує рівень готовності до відбиття будь-яких загроз, у тому числі з боку безпілотників. Водночас у західних розвідках не виключають, що Росія може використати цей потенціал для обмежених провокацій проти країн-членів НАТО, наприклад, Польщі чи країн Балтії, з метою перевірки міцності п’ятої статті Вашингтонського договору про колективну оборону.
