Лимонну кислоту, яку продають у магазинах, переважно виробляють без цитрусових — отримують шляхом ферментації цукровмісної сировини за допомогою мікроскопічних грибів. Уявлення про те, що білий порошок у пакетику є продуктом переробки лимонів, залишається одним із найпоширеніших побутових міфів.
Основою для виробництва є перероблена кукурудза, цукрові буряки, цукрова тростина та інша сировина з високим вмістом цукрів. До неї додають культуру грибів — найчастіше це Aspergillus niger. У процесі ферментації мікроорганізми перетворюють цукри на кислоту, яку потім очищають, кристалізують і висушують.
Цитрусові справді містять цю речовину в природному вигляді — саме вона відповідає за характерний кислий смак фруктів. Проте вилучення кислоти безпосередньо з плодів виявилося надто витратним і малоефективним для промислових масштабів.
Ферментаційний метод дозволяє випускати великі партії продукту за суттєво нижчої собівартості.
Лимонну кислоту додають до напоїв, кондитерських виробів, соусів, при консервуванні продуктів. Вона коригує смак і впливає на збереження якості готової продукції.
