— У дитинстві, коли у мене ще не було особливих результатів, завжди була мрія: коли я досягну успіхів, влаштувати турнір свого імені. І от нині у мене є така можливість, а тому я не змогла відмовити собі у такому задоволенні. Дякую директору спортшколи Юрію Єфімчуку, який пішов мені назустріч. Буду намагатися і в майбутньому проводити ці змагання. Дистанції підібрали нескладні — 50 м. Думаю, юні спортсмени зможуть перед Новим роком підняти собі настрій, а разом з цим отримати грошову винагороду.
— Як складається життя поза спортом?
— Усе прекрасно. У мене прекрасний чоловік. Вже два роки не плаваю, і про рішення завершити кар’єру не шкодую, адже провела в басейні 17 років. 15 грудня я стала мамою. Тож тепер мене вдома чекає маленьке чудо. Весь вільний час проводжу з донькою. Зараз відкрию змагання і поїду до неї, а потім повернуся на нагородження. Поки у чоловіка відпустка, мешкаємо у Рівному. Але в березні повернемося до Харкова.
— Бажання стати тренером не виникає?
— Коли я була спортсменкою, то говорила, що ніколи не стану тренером, адже потрібно весь час змушувати дітей працювати. Нині розумію, що робота тренера цікава. Коли твій спортсмен досягає успіху, з’являється гордість. Дуже хочу, щоб у нашому місті, в нашій країні якомога більше дітей займалося спортом. І не обов’язково плаванням, а й іншими видами, головне, щоб країна розвивалася.
Анна Хлістунова: "Тепер мене вдома чекає маленьке чудо"
Дворазова чемпіонка Європи та призерка чемпіонату світу з плавання Анна Хлістунова влаштувала у басейні Рівненської ДЮСШ №2 турнір свого імені. На відкритті змагань наша видатна спортсменка випромінювала позитивні емоції, адже менш ніж за два тижні до цього вона подарувала своєму чоловіку футболісту харківського "Металіста" В'ячеславу Шарпару первістка, доньку Мілану. Про своє нинішнє життя, а також про те, що спонукало її влаштувати турнір, Аня розповіла читачам "РВ".
Поділитися цією статтею
