Як вважають археологи, град Чернігів, що пізніше став столицею князівства, був закладений наприкінці VII століття на древній землі сіверян. За переказами, першим князем тут був князь Чорний, прах якого покоїться в кургані “Чорна могила”, що є одним із небагатьох збережених курганів часів князівської Русі. Першим же відомим нам ще із шкільної історії чернігівським князем був Мстислав на прізвисько “Хоробрий”. У 1024 році князь заклав Спасо-Преображенський собор. І тепер наші сучасники мають можливість милуватись цим найдавнішим в Україні православним храмом.
Саме під стінами цього храму в день прес-туру журналістів відбувалося чудове театралізоване дійство. Ось Ярославна плаче-тужить на Валу за своїм судженим — князем Ігорем, а ось руські воїни вийшли на кривавий бій з половцями. А ось сам Володимир Мономах на чернігівських пагорбах звертається до нащадків з “Повчанням дітям своїм”, а сивий літописець заповідає на віки “Повість минулих літ”. А ось один із найсуперечливіших українських політиків усіх часів Іван Мазепа з молодою Кочубеївною, який, перейшовши Десну, подався до шведського короля…
Ця історико-обрядова вистава була частиною святкового відкриття у Чернігові туристичного сезону 2013 року. Про це декількома залпами сповістила одна з тринадцяти гармат на Валу. Тут же, на історичному місці із запаморочливим краєвидом на древній Чернігів, біля однієї з гармат, відбулася прес-конференція міського голови Олександра Соколова — його вже втретє обрали чернігівці на посаду. Голова розповідав про своє місто-музей просто неба, про те, що у Чернігові, якому 1320 років, зосереджено 32 унікальні пам’ятки — творіння світової культури, що внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А ще міський голова говорив про те, як планується розвивати різні види туризму — екскурсійний, фестивальний, сільський, екологічний, активний.
 |
|
 |
|
Після зустрічі з міським головою представники регіональних газет пішли оглядати інші історичні пам’ятки Чернігова. Тут же, на території чернігівського Дитинця (так називають найстаровиннішу частину міста), розташований Єлецький монастир з величним Успенським собором, побудовані в XII столітті. А трохи поодаль, на високому пагорбі, — Катерининська церква, зведена значно пізніше — у XVIII столітті, яка нині вважається перлиною українського бароко.
Не можна, будучи у Чернігові, не помітити ще одну його окрасу — церкву Параскеви П’ятниці, яка проповідувала християнство язичеським народам і поклала своє життя на вівтар віри в Ісуса Христа. Ця церква — ровесниця “Слова о полку Ігоревім”, а сам герой цього епохального твору, кажуть, похований саме тут, у Чернігові.
Взагалі, Чернігів — місто легенд. Вони тут на кожному кроці. За часів князя Ярослава Мудрого у невеликій печері під Києвом оселився преподобний Антоній, саме йому судилося стати засновником печер Києво-Печерської Лаври, а потім і в Чернігові, біля підніжжя Болдиних гір (старослов’янське “болд” означає “дуб”) — підземного монастиря, який з часом почали називати Антонієвими печерами. У цих печерах стільки таємниць і загадок, що вони до сьогодні хвилюють багатьох вчених. Неподалік, в одному з курганів, було виявлено останки воїна-гіганта, який мав майже півтораметровий меч вагою більше десяти кілограмів. Хто міг бути хазяїном такої велетенської зброї, як не билинний герой Ілля Муромець? А до Антонієвих печер щодня приходять сотні людей, згадуючи, що перебувають у святому місці, де жили подвижники, які молилися за мир у всьому світі, за спасіння нашого народу від мракобісся та міжусобних чвар.
Й інша легенда родом із Чернігова — про чернігівського полковника Павла Полуботка, на сміливість і вміння воювати якого дуже розраховував Петро I. Легенди про незліченні багатства полковника, які той нібито розмістив у Англійському банку за умови їхнього повернення Україні, коли вона стане незалежною, й до цього часу збуджують пристрасті шукачів скарбів.
Про храми Чернігова можна розказувати дуже багато. Зокрема, хіба можна не згадати про помпезний архітектурний ансамбль Троїцького собору, зведеного у XVII столітті? З його дзвіниці висотою 36 метрів — увесь Чернігів як на долоні. Розказують, задум був — будувати сорокаметрову дзвіницю, так Київ не дав, бо не можна було перевищувати дзвіницю у Лаврі.
Окрім такого історичного й архітектурного надбання, Чернігів має й інші, сучасні “фішки”, які будуть цікаві туристам. Поза конкуренцією, зокрема, фестиваль дерунів. Начальник управління стратегічного розвитку і туризму міськради Борис Атрощенко каже: “Чернігівщина — картопляний край, для любителів дерунів просто рай!”. На фестивалі деруни пекли майстри кулінарної справи з сусідніх ресторанчиків, пропонували посмакувати дерунами класичними, з м’ясом, грибами, сиром, шпинатом…
 |
|
|
Василь Шолох запрошує до “Лікувальної бджілки”
|
Ще один популярний творчий проект у Чернігові — “Зелена сцена”, іншими словами, відкритий музичний, поетичний і театральний майданчик. І, звичайно ж, — ночівля з бджолами, яка практикується в центрі вуликотерапії “Лікувальна бджілка”. Її господар Василь Шолох провів екскурсію для журналістів до садиби, де розміщено два будиночки. Саме там відбувається оздоровлення (12-15 ночей) шляхом звичайного релаксу (на ліжках із сіном) над вуликами. За словами пана Василя, це скоріше не метод лікування, а відновлення організму на клітинному рівні.
…Одного дня туристу недостатньо, щоб побачити в цьому місті усе, варте уваги, але й за цей короткий час вдасться відчути неповторну ауру Чернігова — міста древнього і сучасного. Втім, туристам тут пропонують відпочинок на будь-який смак. Любителям історії — одна програма, активного відпочинку і оглядових екскурсій — інша. Є тут і можливість непогано відпочити, оселившись на кілька днів у готелі, неспішно відвідати історичні місця, насолодитись природою у зонах відпочинку, посмакувати традиційними стравами у ресторанах та кафе, пройти курс терапії в центрі “Лікувальна бджілка”. Усе це розташовано дуже компактно — межах міста, яке, по суті, є одним великим зеленим парком, що пересікається проспектами та вуличками.
