Передусім нагадаємо, що створена 14 років тому компанія “Інвестжитлобуд” отримувала від підприємств, які заборгували державі, ресурси і матеріали, та вкладала їх у будівництво. Таким чином, підприємства погашали векселями заборгованість зі сплати податку на прибуток, а будівельні організації отримували кошти для зведення житлових будинків. Тоді певну кількість квартир у Рівному та області таким чином отримали працівники окремих структур та відомств. З 2003 року компанія “Інвестжитлобуд” вже сама зайнялася будівництвом, на 80 відсотків зводячи новобудови за рахунок власних ресурсів і техніки, і стала однією з провідних будівельних фірм Рівненщини. Вона будувала не тільки в області, а й в інших регіонах.
Проблеми в керівника “Інвестжитлобуду” розпочалися в 2009-му. Спершу спалили дачу В’ячеслава Пугайка за містом, потім сильно побили його біля власного будинку на вулиці Котляревського в Рівному. Розшукати нападників міліції так і не вдалося — чи не надто намагалася, чи було вже неактуально. Бо прокурор області порушив проти Пугайка кримінальну справу за фактами розтрати державних коштів (гроші МНС) загалом у сумі 3 мільйони гривень, що були виділені для будівництва житлового будинку на вулиці Буковинській, та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки (ознаки злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України). А прокуратура Рівного звинуватила Пугайка в привласненні 2,5 мільйона гривень, виділених з Чорнобильського фонду на будівництво житла для постраждалих від аварії на ЧАЕС на вулиці Черняка.
Оскільки по справах щодо зловживань навколо зведення будинків проходили десятки потерпілих, а епізоди злочинів датувалися 2001-2009 роками, слідство затягнулося. За цей час В’ячеслава Пугайка кілька разів то затримували на кілька діб, то відпускали, як не через проблеми із здоров’ям, то під заставу в 25 тисяч гривень. Зрештою слідчі назбирали аж 24 томи матеріалів справи та передали їх до суду. Розгляд справи в суді тривав понад два роки, вирок по двох кримінальних справах щодо В’ячеслава Пугайка пролунав у червні 2012-го. Хоч житло так і не було збудовано, а гроші в бюджет не повернуто, підсудний залишився на волі. Прокуратура в державному обвинуваченні інкримінувала В’ячеславу Пугайку скоєння злочинів за трьома статтями Кримінального кодексу і просила 7 років позбавлення волі. Але суддя міського суду Юрій Куцоконь порахував, що за двома статтями вина не доведена, а в третій — взагалі відсутній склад злочину. Та обрав для Пугайка 5 років позбавлення волі, проте водночас звільнив його від відбування основного покарання з іспитовим строком у три роки. А також задовольнив цивільний позов центрального апарату МНС України до Пугайка щодо повернення розтрачених ним трьох мільйонів гривень.
Виправдальний вирок стосовно Пугайка за фактом привласнення ним 2,5 мільйона з Чорнобильського фонду прокуратура тоді оскаржила.
Про те, що робити зі справою В’ячеслава Пугайка в Апеляційному суді, мудрували до минулого місяця, а потім зіпхнули її назад у Рівненський міський суд, чи то пак, відправили туди справу на повторний розгляд. А там і прокуратура свою попередню думку щодо справи змінила. Олег Костюк з прокуратури Рівного інкриміновані В’ячеславу Пугайку суворі статті Кримінального кодексу “службове підроблення з тяжкими наслідками”, “привласнення майна в особливо великих розмірах” та “зловживання службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки” перекваліфікував на “службову недбалість”. З таким обвинуваченням суддя міського суду Олександр Тимощук впорався швидко. Він виніс постанову про закриття кримінальної справи проти В’ячеслава Пугайка у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності за допущену ним “службову недбалість”.
