Нові бази НАТО
Про проект нових баз пише газета “Frankfurter Allgemeine Zeitung”. У публікації підкреслюється, що Росію в НАТО розглядають як “загрозу номер один”. Створення баз у Польщі, Румунії, Естонії, Латвії та Литві має стати ядром “плану дій”, який офіційно буде прийнято на саміті НАТО в Уельсі, який пройде 4-5 вересня.
Повідомляється, що в документах, які готуються до саміту, Росію називають “загрозою для євроатлантичної безпеки”. Дії в Україні зібрано під заголовком “гібридна війна”. На базах буде постійно знаходитися від 300 до 600 військових, а також планується поставка важких озброєнь, зокрема танків.
Також видання підтверджує повідомлення британської преси про те, що НАТО планує створити “сили швидкого реагування”. Щоправда, вони будуть нараховувати близько 4000 осіб, а не 10 тисяч, як повідомляла напередодні британська “Financial Times”. Офіційне оголошення про це також очікується в Уельсі.
У нові об’єднані експедиційні сили, як очікується, увійдуть підрозділи ВПС, ВМС і сухопутних військ. Вони повинні бути готові до швидкого розгортання і “регулярних, частих навчань”. Командування передбачається покласти на представників від Великобританії.
У зв’язку з ситуацією в Україні
Раніше у зв’язку з ситуацією навколо України НАТО вжив низку заходів, які альянс пояснює необхідністю забезпечення безпеки союзників. Було посилено місії повітряного патрулювання країн Прибалтики, літаки з радіолокаційним обладнанням здійснюють регулярні польоти над територією Польщі та Румунії, введено додаткові кораблі НАТО в Балтійське і Середземне моря. Крім того, альянс заявив про збільшення постійної присутності персоналу, про розширення програми навчань, зміцнення системи раннього оповіщення та посилення можливостей сил реагування.
Розірвати угоду з Росією
Інше німецьке видання — “Der Spiegel” — повідомляє, що у зв’язку з діями Росії в Україні низка держав Північноатлантичного альянсу закликали розірвати Основоположний акт НАТО-Росія. Він обмежує кількість військовослужбовців, яких НАТО має право розміщувати на території держав колишнього східного блоку. Тижневик посилається на свої джерела в уряді Німеччини і штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Цей варіант підтримують Польща, країни Балтії, а також Канада. Німеччина проти, однак джерело в дипломатичних колах ФРН повідомило, що “з кожним новим військовим кроком росіян відстоювати цю позицію Берліну стає все важче”.
Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн в інтерв’ю тижневику зазначив, що “у зв’язку з новими агресивними діями Росії дипломатія все ясніше демонструє свої межі”. За його словами, виникає питання, чи можливо ще домогтися чого-небудь від президента Росії Володимира Путіна за допомогою переговорів.
Напередодні за підсумками саміту ЄС у Брюсселі європейські лідери виділили тиждень на опрацювання нових економічних санкцій щодо Росії. Розпливчасте формулювання і відсутність конкретних термінів відобразили різні позиції європейських країн з цього питання. Наприклад, прем’єр Словаччини заявив, що може накласти вето на нові санкції, якщо вважатиме, що вони зашкодять його країні, що імпортує російський газ.
