Або борчиня. Згаданих борчинь нині теж вистачає у зв’язку з відомими мобілізаційними обставинами. Бо перед тим, як борець з корупцією почне цим займатися, його хтось має забронювати від мобілізації або ще краще — влаштувати фіктивний «призов» до війська, після якого можна рахуватися військовим, отримувати «бойові», а насправді жити як і раніше. Звісно, до жодної корупції такі варіанти стосунку не мають. Та повернемось до теми. Вже який десяток років українську публіку розважають «сенсаційними розслідуваннями», які публікуються від імені вищезгаданих борців і борчинь. Зазвичай написано це не дуже цікаво. А з іншого боку, цього і не треба — цікавими є самі по собі факти, які «зливають» борцям і борчиням відомі, не дуже відомі й зовсім невідомі «джерела». Якщо читати уважно, то легко побачити, що «розслідування» ці проходять якось однобоко. Чогось борці й борчині не помічають, а у чомусь копаються непристойно глибоко. Як наслідок, періодично вони між собою перегавкуються, сиплячи взаємними звинуваченнями у роботі на ту чи іншу політичну, бізнесову чи ще яку силу. У підсумку одні борці й борчині стають знаменитими, отримуючи згодом ті чи інші керівні чи ще які посади, а інші продовжують «боротьбу», мріючи про те ж саме. Але не це в усьому цьому головне. Головне — усі ці «розслідування» ні до чого суттєвого не призводять. Навпаки — ті, кого викрили у тих чи інших махінаціях, ніби пишаються цим, вішаючи кожну свою викриту корупційну оборудку собі на піджак, ніби медаль чи орден. Вони і надалі так само живуть у розкошах у нас чи за кордоном. Так само мандрують зі своїми жінками чи двоюрідними сестрами по екзотичних курортах. Так само смачно плюють на всіх нас, забавляючись читанням чергових «розслідувань» борців та борчинь з корупцією і, можливо, навіть заохочуючи їх за добру роботу морально чи матеріально. Все це виглядає якось підозріло і не зовсім переконливо. Тому я пропоную увесь цей безлад по можливості припинити і навести у боротьбі з корупцією порядок. Для цього при кожному міністерстві, при кожному виконкомі, при кожній держадміністрації та інших державних та навколодержавних установах слід запровадити офіційні відділи боротьби з корупцією. Щось на зразок пресслужб, куди буде зручно влаштовувати симпатичних хлопців та дівчат, дітей та інших родичів високопосадовців, просто спритних осіб, які можуть колись знадобитись, і так далі. Скажете, що всі вони і так влаштовані, у тому числі борцями та борчинями з корупцією? Нічого — боротьби мало не буває. І корупції теж…
Професія – борець з корупцією
Поділитися цією статтею




