Єдине підприємство в області, яке виробляє брикет із торфу — “Смигаторф”, мало свої філії на Костопільщині й Сарненщині. Але уже кілька років вони — у стані ліквідації. На Полісся натомість прийшли приватні підприємства. Лише на Дубровиччині їх три. Але виробляти брикет вони не планували, бо це менш вигідно, ніж субстрати з торфу та пелети. Виготовленого у Смизі брикету, а це в середньому 75 тисяч тонн у рік, не вистачає для котелень, переведених задля економії газу на тверде паливо. Тож решту завозять переважно з Волині.
Михайло Кириллов, голова облради:
— Проблема в тому, що затягується процес оформлення документів, дозволів, ліцензій. Тому потрібно повністю скасовувати бюрократичну процедуру, передавати повноваження на місця. Тоді дозвільні документи можна буде отримати не через кілька років у Києві, а за кілька тижнів у Рівному.
Віталій Урбан, директор з виробництва Рівненської філії ТОВ “Торф Ленд Україна”, завод якої працює у селі Людинь Дубровицького району:
— Після переробки торфу залишаються відходи, і їх можна було б використовувати для виготовлення брикетів. Я подав такий проект нашим інвесторам. Бо попит на торфобрикети зростає, і нам потрібно буде вирішувати, що робити з відходами.
Могло б виготовляти брикет сарненське приватне підприємство “Сарниторф”, яке працює на місці збанкрутілого державного підприємства “Чемернеторф”. Але засноване ще три роки тому, воно запрацювало лише цього року і досі має проблеми.
Олександр Трюхін, власник ТОВ “Сарниторф”, зауважує:
— Якби нарешті запрацювали на повну потужність, могли б торфобрикетами забезпечити увесь район. Причому за нижчими цінами.
