Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик та юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай розкривають секрети успішного пошуку достовірної інформації про родинне коріння, якими може скористатись кожен українець.
Методика пошуку достатньо проста, але слід орієнтуватися за певними типами документів:
1. Свідоцтво про народження або метрика. В Україні цими документами опікуються органи актів цивільного стану, які є в управлінні Міністерства юстиції. Вони зберігають документи за останні 75 років. Однак тут можуть бути сюрпризи. Як приклад, Жовківський РАЦС, який передав архіви з району до центрального архіву у Львові лише минулого року, хоч мав це зробити 7-8 років тому. Також трапляється така проблема, як перевантаженість архівів, коли документів просто нема куди приймати. 2. Якщо ви хочете з’ясувати інформацію про родичів і потрібні дані давніші, ніж 75 років, для отримання інформації вам потрібно буде доводити наявність родинних зв’язків. А тут можуть виникнути проблеми. Адже якщо йдеться про Східну чи Центральну Україну, то документи часто знищували. Тому тут варто шукати вторинні джерела — документи з місць, де предок вчився, судові записи тощо. Основне ж джерело — система державних архівів, що є в кожному обласному центрі. 3. Пошук документів до 1917 року теж передбачає певні регіональні особливості. Універсальне правило — наявність метричної книги. Вона зазвичай складається з трьох розділів — записів про народжених, тих, що одружилися, та тих, що померли. Іноді окремо записували тих, що, до прикладу, перейшли від римо-католицької конфесії до православної. Багато інформації також можуть дати свідоцтва про шлюб. Та все ж шукати родинне коріння найкраще самостійно. Адже, як показує досвід, іноді виписки з архівів можуть давати неправильно і це краще перевіряти. В польських архівах, наприклад, фотографування є безкоштовним, що вигідно відрізняє їх від українських. Розпочинати пошук у польських архівах варто із порталу szukajwarchiwach.pl. Це зведений портал польських архівів, який, щонайменше, має опис усіх книг і дає уявлення, де вони розташовані. Архів вміщує десятки мільйонів цифрових копій документів онлайн: їх можна відкрити, подивитися та завантажити. За іншою адресою — www.agad.gov.pl/inwentarze/testy.html — є низка відсканованих метричних книг, що стосуються таких українських територій, як Поділля, Волинь та Львівщина. За наявності родичів, які мігрували до США, можна скористатися сайтом www.libertyellisfoundation.org. Він містить відскановані документи, в яких є детальні записи про людей, що прибували до США кораблями у третьому класі. В іноземних джерелах слід пробувати різні варіанти написання українських прізвищ, адже в них часто робили помилки. Щодо періоду другої світової війни, то варто шукати інформацію у російській базі ОБД «Меморіал» — www.obd-memorial.ru, або ж через електронну адресу звертатися безпосередньо до Інституту національної пам’яті Польщі (Instytut Pamieci Narodowej).
Інтернет-пошук в Україні
Тут Ігор Розкладай вказує на існування декількох, за його словами, не цілком законних, проте все ж корисних ресурсів. Перший — це inn.rozshuk.com.ua. Актуальність цієї бази — початок 2000-х років, вона є гібридом декількох інших баз та може виявитись помічною для мешканців невеликих сіл та містечок. Другий — www.nomer.org — телефонний довідник, який теж може дати певну інформацію.
Вторинні джерела
Це окрема категорія джерел, до котрої доходять люди, що вже змогли більшою чи меншою мірою збудувати своє генеалогічне дерево і хочуть отримати більше інформації. До них, зокрема, належать: сповідальні розписи — у Російській імперії вони містили перелік осіб, які приходили на сповідь, відтак дозволяли побачити склад сім’ї; ревізькі казки — це документи, що складалися для оподаткування, в них часто можна знайти інформацію, що стосується родини; брачний обиск — це аналоги записів про шлюб, які, проте, є більш інформативними. Slownik_geograficznydir.icm.edu.pl/Slownik_geograficzny — польський ресурс, що дозволяє знайти інформацію про населені пункти.
Пошук у ХХ столітті
В Україні та за кордоном є низка офіційних баз даних, що допомагають знайти інформацію щодо родичів у межах ХХ століття. www.reabit.org.ua — ця база даних містить інформацію про репресованих українців. Хоч вона і неповна, проте дозволяє знайти дані про приблизно 130 тис. осіб. База містить книги з алфавітними показниками по містах, що значно полегшує пошук. www.memory.gov.ua — база даних Інституту національної пам’яті про людей, які були винищені чи померли під час Голодомору 1932-1933 рр.
Російські бази даних
Якщо в Україні держава ще якось намагається займатися впорядкуванням інформації про репресованих, то в Росії, за словами Ігоря Кулика, це — переважно ініціатива громадських об’єднань. Таких, як, до прикладу, «Меморіал». Lists.memo.ru — база даних містить інформацію про репресованих громадян тодішньої СРСР. Останній із випусків цієї бази нараховує близько 4 млн. імен; stalin.memo.ru — база даних містить інформацію про репресованих в часи Великого Терору 1936-38 рр. Ці бази даних сформовані на основі інформації із архівних установ.
Архіви
Інформацію про родичів, зокрема, репресованих, можна шукати скрізь, адже ситуація буває дуже розрізненою. Однак все ж варто пробувати звертатися у декілька основних українських архівів: архів Служби безпеки України; архів Міністерства внутрішніх справ України; обласні архіви за місцем проживання, народження, арешту особи. Ще одне джерело інформації — головний інформаційно-аналітичний центр Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. Для того, щоб отримати інформацію у цих архівах, згідно із законом України «Про звернення громадян», у зверненні мають міститися: назва та адреса установи, куди адресоване звернення; прізвище адресата; домашня адреса, місце проживання; суть порушеного питання. Для того, щоб якомога більше спростити отримання інформації, у зверненні мають бути зазначені: ім’я, прізвище, по батькові запитуваної особи; дата та якомога точніше місце народження; будь-яка відома про шукану особу інформація (підійдуть навіть родинні перекази); власні контактні дані. Подати звернення до архівів можна трьома найпоширенішими способами — звичайною поштою, електронною адресою або ж безпосередньо в архіві. Певну інформацію також можна отримати в електронному архіві за адресою avr.org.ua — там є низка документів, що стосуються українського визвольного руху.
