Назарчику потрібна парта та самокат
Назар Переходько до півтора року був звичайною дитиною, вмів говорити, грався з однолітками, був веселим і комунікабельним хлопчиком. Нині у 8 років словарний запас Назара складається всього з трьох слів. Ще десять може тихенько повторити. Замкнутий, не розмовляє, ні до чого не проявляє інтересу, з дітками не грається. У Назара аутизм.
Мама робить все можливе, аби якось допомогти синові. Для цього сім’я навіть переїхала в місто, аби ближче були лікувальні та навчальні заклади. Зараз Назар відвідує центр «Особлива дитина», вчить букви, цифри, вчиться переписувати. Хлопчику для занять вдома потрібна парта, за якою б він міг займатися уроками. А ще, каже мама, Назар хоче самокат. Це для нього був би найкращий подарунок на Різдво.
Батьки Марини вірять, що донька розмовлятиме
Марині Усенко скоро виповниться десять років. У два з половиною роки їй поставили діагноз — аутична поведінка та відсутність розуміння розмовної мови.
Та це була не єдина біда, яка спіткала тоді сім’ю. Незадовго до цього з татом Василем сталася трагедія — чоловік втратив зір і тепер має інвалідність.
Та попри все тут вміють радіти життю, а особливо, кожному новому кроку хворої донечки. Дівчинка дуже любить ліпити і має цілу колекцію пластилінових звірят. Можливо, на різдвяне диво у цій родині чекає навіть не Марина, а її батьки — вони вірять, що їхня донька таки навчитися розмовляти. Зараз дівчинці потрібен планшет зі спеціальною програмою, яка допоможе їй розвивати мовлення, бо нині майже всі фрази, які використовує Марина, взяті з телевізора.
Брати Лебеді: і малюють, і у футбол грають
Тринадцятирічні брати Лебеді Роман та Богдан не стримують емоцій, коли говорять про тата. Його забрала неоголошена війна майже два роки тому. А дитяча рана не зажила й досі.
Хлопців нині виховує онкохвора мама. У Богдана астма, яка заважає займатися улюбленою справою — футболом. Проте він не здається. Разом з братом не просто ганяє м’яча у дворі, хлопцям доводилося навіть захищати футбольну честь своєї школи. Захоплення футболом передалося дітям від батька. Він збирав хлопчаків у дворі, ділив на команди і усі грали у футбол доки зовсім не стемніє.
Ще одне захоплення хлопчаків — малювання. Брати навчаються у художній школі. Мама з гордістю демонструє роботи синів. Каже, що інколи навіть відмовляє собі у ліках, аби лише купити дітям фарби. Та через їхню високу вартість діти вдома майже не малюють, економлять для занять в «художці».
Малювання — не єдине творче захоплення братів. Богдан навчився вишивати. А ще юні художники ліплять, створюють речі в стилі декупаж і не тільки. І як всі діти, брати Лебеді мріють про подарунки на Різдво. Їм потрібні фарби, олівці та папір і футбольний м’яч.
Аня хоче мати планшет, який обіцяв їй тато
Цьогоріч Аня Дусь пішла у перший клас. Перший дзвоник, шкільна форма, великий рюкзак, білі бантики… Але цього тато вже не бачив. Він загинув у зоні проведення АТО у травні цього року. Дівчинка дуже сумує за татом і впевнена, що він став ангелочком і її оберігає.
Майже немає такого дня, щоб Аня не згадувала тата, раніше увесь час плакала. Можливо тому, що донечка схожа на свого батька як дві краплі води, каже мама Оксана. А може тому, що такі рани швидко не гояться.
Тато пообіцяв донечці повернутися з війни додому і купити планшет. Утім, дотримати обіцянки не зміг.
Мрійлива і дуже чуйна дівчинка чекає Різдвяних свят, а з ними і подарунків. Дуже хоче величезного ведмедика і планшет, якого не встиг купити тато.
Мрії Аліни, яка разом з мамою вирішили почати життя з нового аркуша
Аліна Спасіба два роки тому втратила тата. Він загинув, захищаючи Луганський аеропорт. Рана у серці дівчинки і її мами була настільки глибокою, що залишатися у рідному Новоград-Волинську вони більше не могли. Все навколо нагадувало про час, коли сім’я була разом і щасливою. Влітку Аліна з мамою наважилися переїхати у Рівне і почати життя з нового аркуша.
У Рівному мама Аліни Наталя влаштувалася на роботу, Аліна у новій школі знайшла друзів. Разом з мамою вони йдуть далі, але вже без того, хто їх любив понад усе.
Аліна активна і творча натура. Вишиває, мріє повернутися до танців, якими в Новограді займалася 9 років поспіль. А поки що, починаючи життя спочатку, всерйоз зайнялася легкою атлетикою. Та для цього їй потрібні кросівки і тепла спортивна жилетка. І ще Аліна хоче отримати на Різдво планшет, який вона використовувала б замість книжок у школі. Це найменше, що може зробити Різдво цієї дівчинки яскравішим. Її ж найбільша мрія — щоб закінчилася війна, яка забрала у неї найдорожчого тата.
Євгеній хоче бути щасливим
Євгеній Наум’юк до трьох років ріс звичайним хлопчиком. Більше того, каже мама, він значно випереджав у розвитку своїх однолітків — у два з половиною роки гарно розмовляв, знав майже всю абетку, рахував до п’ятнадцяти. Однак в одну мить ніби почався зворотній відлік у розвитку. Хлопчик перестав говорити, перестав усім цікавитися. Лікарі поставили діагноз — розумова відсталість та недорозвиток мовлення.
Мама хлопчика каже, коли зателефонували з Палацу дітей та молоді та повідомили, що Євгена обрали для участі у акції «Добро на Різдво», була дуже розчулена. Вперше на її сина звернули увагу і запропонували допомогу. Зазвичай, каже, усі відмовляють, бо він усім заважає на найменшому святі. Але ж Євген теж хоче бути щасливим! Мама впевнена, що її син хоче не відрізнятися від інших дітей.
Для Євгенія звичні у його віці речі через хворобу недоступні. Хлопчику дуже подобається ходити до церкви. Він любить розглядати яскраві картинки в книжках і навіть питає, що там зображено, складає конструктор, дуже любить тварин. А ще йому дуже подобається кататися на санках. Тому на Різдво найкращим подарунком для Жені були б санки з кермом і власне ліжко.
Якщо у вас є можливість здійснити бажання дітей, дзвоніть до волонтера проекту за номером (098)?233-35-49 або ж переказуйте кошти на придбання подарунка на рахунок МГО «Сприяння позашкільній освіті», розрахунковий рахунок 26000000006551 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023 ЗКПО код ЕДРПОУ 22566386 з призначенням «Благодійні внески «Добро на Різдво».
Робіть добро на Різдво!
