Дубровиця — найстаріше місто Рівненської області, один з центрів Турово-Пінського князівства, згодом столиця удільного Дубровицького князівства, а пізніше — вотчина князів Гольшанських. Розташована на історичному Волинському Поліссі і належить до історичних населених місць України.
Перша писемна згадка про місто датується 1005 роком, під яким воно згадується в переліку міст, що мали входити до Турівської єпархії, створеної за Володимира Святославича. Свідчення про це є у книзі «Творение святого отца нашего Кирилла, епископа Туровского» 1880 року.
Найбільший розквіт Дубровиці припав на час володіння нею литовськими князями Гольшанськими, родичам великого князя литовського Вітовта. На той час Дубровиця була великим культурним і торговим центром Великого князівства Литовського.
Рід Гольшанських-Дубровицьких належав до «княжат головних», що були київськими намісниками в краї. Свої заслуги вони підтверджували в численних військових походах. Особливо відзначився князь Юрій Іванович Гольшанський, відомий історикам не лише як мужній воїн, а й фундатор багатьох церков та один із найбільших меценатів Києво-Печерської лаври.
Саме там, у Лаврі, біля Успенського собору, 1540 року була похована його донька Улянія, яка, за легендою, була дуже побожною та доброю, але у віці 16 років Господь покликав її до себе.
А через 100 років після поховання її труну випадково знайшли ченці, які виявили, що тіло дівчини лишилося нетлінним. Здивовані, вони розповіли про знахідку Петрові Могилі, і той наказав поставити труну з тілом у храмі. А вночі Улянія прийшла до митрополита уві сні й поскаржилася, що її не шанують як святу. Після ще кількох див Петро Могила канонізував Улянію, яка тепер вважається покровителькою не лише Дубровиці, а й Полісся.
Нині її мощі і дотепер перебувають у Ближніх печерах Лаври. Уліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року в печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.
Сестра Уліянії Анастасія Гольшанська (у заміжжі Заславська) є фундаторкою перепису Пересопницького Євангелія, на якому тепер присягають наші президенти.
Насправді, історія Дубровиці набагато бурхливіша та цікавіша. Це місто цікавих історичних подій. Два храми Дубровиці внесено до державного реєстру пам'яток історії і культури України: костел Іоанна Хрестителя (1695-1702 років) та церква Різдва Богородиці (1861 року). Пам'яткою архітектури є також городище XI-XIII століть.
Багато уродженців Дубровиці стали відомими не тільки в Україні, а й світі.
Найвідоміший з них Жорж Шарпак (Георгій Харпак) — лауреат Нобелівської премії з фізики (1992) за розвиток нових детекторів елементарних частинок, винахід так званих «камер Шарпака».
