Один з найбільших платників податків Рівного — завод мінеральних добрив «Рівнеазот» — скорочує виробництво та звільнить більше третини працівників. Підприємство заявило, як і решта заводів міндобрив в Україні, що не може конкурувати з дешевими російськими товарами. Для Рівного таке масове вивільнення працівників принесе щонайменше три проблеми.
За минулий рік «Рівнеазот» сплатив до міського бюджету Рівного 54 млн грн лише податку на доходи фізичних осіб. Звільнення 970 працівників з 2500, які наразі працюють на заводі, потягне скорочення доходів міського бюджету на близько 20 млн грн. Окрім того, це спровокує зростання безробіття та ненадходження інших податків до місцевих бюджетів, а «Рівнеоблводоканал» уже занепокоївся, що проблеми на азотному підприємстві можуть вплинути на роботу очисних споруд заводу, які очищують більшість каналізаційних стоків Рівного.
Рівненська міська рада підготувала проект звернення до народних депутатів від Рівненщини з проханням втрутитися у ситуацію та визнати хімічну галузь однією з пріоритетних у країні, не допустивши скорочення виробництва та звільнення працівників. Тим паче, що саме від уряду та парламенту і залежить доля як азотних підприємств, які входять до групи олігарха Дмитра Фірташа, так і кількох державних заводів (Одеський припортовий завод і «Сумихімпром», до прикладу). А попри прохання українських підприємств, які виготовляють азотні добрива, уряд не ввів квоти на імпорт таких добрив з-за кордону — саме це заводи називають їхньою найбільшою проблемою.
Нагадаємо, що справи «Рівнеазоту» останніми роками і без цього були не найкращими: він кілька разів зупиняв виробництво з різних причин, зокрема, через проблеми з газопостачанням, боргував своїм працівникам до 50 млн грн станом на 2018 рік та проводив масові скорочення. Ще на початку цього року завод боргував понад 5 млн грн своїм робітникам, проте, за повідомленням Мін’юсту, виконавча служба стягнула борг. Торік «Рівнеазот» уже виготовив 843 тис. тонн мінеральних добрив. У першому кварталі цього року підприємство повідомляло, що збільшило виробництво на 30% — завдяки ембарго на ввезення російських добрив.
Олег Арестархов, директор з комунікацій Group DF, до якої входить «Рівнеазот»:
— Скорочення близько1000 працівників на «Рівнеазоті» буде у три етапи. Причина звільнень — рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про відмову запровадження обмежувальних квот на імпорт азотних міндобрив.
Ще рік тому три виробники міндобрив звернулися до цієї комісії, яка працює при Міністерстві економіки, з проханням обмежити імпорт до рівня, який би дозволяв українським заводам завантажитися хоча б на 80%. При такому навантаженні ми могли б уникнути скорочення, а четверта частина ринку була б віддана імпортерам. Хоча зазначу, що Україна споживає десь 4,2 млн тонн добрив на рік, а українські заводи здатні виробити понад 5 млн тонн, тобто більше, аніж потрібно. І якість українських добрив точно така ж сама, як і імпортних.
Розглядали наше звернення близько року, але у травні втрутилися російські лобісти, які представляють «ЄвроХім» та «ФосАгро», — і комісія ухвалила рішення про невведення квот на імпорт.
Російські виробники втратили у першому кварталі близько півмільярда доларів доходу, у такій ситуації Україна для них — дуже хороший ринок. А добрива з Росії, незважаючи на санкцію на ввезення, продовжують імпортувати в Україну — через чотири країни: Білорусь, Польщу, Латвію та Грузію. Їх або перепаковують у тих країнах, або з Росії завозять аміак, а вже на місцевих підприємствах виробляють добрива. Проте також сертифікати підробляють, пропонуючи російські добрива як білоруські, а то й вписують у документах, що ввозять в Україну не селітру, а щось інше.
Російські добрива виробляються на більш дешевому газі, а тому, відповідно, вони дешевші. Бо газ — основна сировина для виготовлення азотних добрив. Збільшення збуту російських добрив на території України означає зменшення добрив, які можуть збувати українські виробники. Простіше кажучи, зростаючий імпорт, який «благословив» уряд під тиском російських лобістів, уже починає вбивати робочі місця на всіх хімічних заводах України. Суттєве зростання імпорту можна буде спостерігати у третьому та четвертому кварталах 2020 року.
Рішення комісії, я переконаний, антиукраїнське. Не можна вбивати цілу хімічну галузь для того, щоб збільшити надприбутки імпортерів та декількох агробаронів з аграрного сектора. Не можна вбивати робочі місця задля того, щоб в країні збільшився імпорт. Уряд та президент здатні зупинити це рішення. Але, на жаль, на сьогодні тиск лобістів виявився сильнішим, аніж національний інтерес. Наразі відповіді від уряду ми не маємо, але знаємо, що там стурбовані ситуацією. Адже це і політична проблема. Уряд Шмигаля декларує, що захищає національного виробника, робочі місця, а насправді відбувається протилежне.
А Польща, наприклад, прописала такі вимоги до імпортних міндобрив, що практично закордонні виробники не можуть їх завозити в країну. Американці ставлять мита спеціальні. Так захищають своїх виробників, а українці чомусь відкрили свої кордони. Виходить, що в економічній війні ми програємо росіянам навіть без бою.
Олеся Антоненко.
