Паркан — є, а робітників за ним — немає. Мало не п’ятий рік триває капремонт фортепіанного корпусу музичної школи № 1 в центрі Рівного, а кінця йому — не видно. То коштів не було, то проєкт вчергове переробляють, то підрядник змінився. Тим часом юні піаністи й досі в орендованому приміщенні на Відінській. Чи повернуться музиканти у відреставрований корпус на вул. 16 Липня хоча б цього року? І в чому ж проблема: у документах, у будівельниках, які виконують ремонт, чи у грошах?
Свої думки стосовно цього виклала в соцмережі колишня заступниця міського голови Рівного Марина Кузмічова, яка раніше курувала питання музичного довгобуду:
— Я нарешті збагнула основну халепу, в яку потрапила будівля другого корпусу дитячої музичної школи № 1. Перша проблема — це проєкт, він вже змінився разів з п’ять. То будівельні норми змінилися, то хаотичне підсилення стін дає свій руйнівний результат, то виявилися нові пустоти в несучій стіні. То потрібно ще збільшити сходову і коридор, забираючи ще один метр з класів (нові ДБН). Початковий проєкт був ідеальний, але для капремонту будівлі хрущовського часу, а не старця понад 100-річної давнини. Очевидно, що проєктанти не фахівці у давніх будівлях, і звичайний проєкт продовжує руйнувати стіни.
Будівельні роботи мали б вести будівельники під контролем реставраторів або ж самі реставратори, що значно здорожчує роботи. Сьогодні ж від численних дій і проєктувань стіни далі тріщать і руйнуються. Від залитих бетонів будівлю розпирає у різні сторони і нові щілини плавно повзуть по будівлі. Лиш сліпі і вперті того не бачать (бо ж хочеться чимшвидше). Такі будівлі потрібно довго, кропітко, маленькими кроками реставрувати. Чи здатні всі (поціновувачі спадщини, вчителі, батьки дітей, депутати) зупинитися? Чи може місто найняти реставраторів, фахівців з проєктування відновлення архітектурної спадщини і пропрацювати від початку? Певно ні, нездатні...
Чи вистачить депутатам сили волі передати музичній школі Народний Дім? Чи далі там пануватиме пустка, чи продадуть приватнику за безцінь? На жаль, певно, теж результат не на користь дитячої творчості. На ремонт НД потрібно вдвічі менше коштів, ніж на другий корпус (під час війни це аргумент). Він вмістить у собі і другий корпус, і флігель, і частину першого (такий же грибковий стан, і дах давненько плаче). Крім того, у Народному Домі є можливість зробити укриття, а зараз це пріоритет. Ремонт же другого корпусу не передбачає будівництва укриття, бо там нема такої можливості...
На мою суб’єктивну думку, будівля другого корпусу, може перетворитись у прекрасний музей Рівного (після війни). Простір для музею потребує меншого фінансування і простіших вимог щодо внутрішнього ремонту.
Олександр Приходько, директор музичної школи № 1 ім. Миколи Лисенка:
— А я одразу пропонував: побудуйте нову школу і ми туди переїдемо — є ж місце через дорогу, де загальноміська автомобільна стоянка! Простору там було би достатньо. Але ж ні… Потім думали навіть про приміщення соцзахисту, що навпроти, щоб узяти його замість третього корпусу, але так воно й «висить» в програмі розвитку культури — не знаю, чи колись нам його передадуть. За Народний Дім і мови бути не може, він не підходить. Нам потрібно 4 тисячі квадратних метрів, а там аби півтори-дві набралося. Навіть комунікацій нормальних нема…
Що стосується ситуації з ремонтом, то нині все зупинилося. Хоча багато внутрішніх робіт уже зроблено. На минулий рік було передбачено міською радою 10 мільйонів, і з них уже, мабуть, на велику частину коштів робіт зробили.
Спершу йшлося, що мали би все завершити до квітня. Але «зайшла» нова фірма (ТОВ «Прогрес девелопмент компані». — РВ) і за іншим планом уже мали би завершити ремонт до літа. Ми ж просто раділи, що йшла робота. Та від початку січня ми не бачили на об’єкті жодного робітника. Все завмерло, замок висить…
Наші учні досі навчаються в орендованому приміщенні. У травні спливає термін оренди — власник нібито не проти продовження, каже: «будьте скільки треба». Звісно, йому це теж вигідно, та й за цей час уже учні, їхні батьки та викладачі звикли до того місця, зробили ремонт, «обжилися».
Анатолій Матвійчук, головний інженер міського УКБ:
— Фінансування ж нема — в кінці року все, що не встигли освоїти, повертається в бюджет. Акти вони подали, але в останній день, коли казначейство уже практично не працювало, тому й не оплатилося. Лише за частину робіт, які вони подавали раніше, оплатили. Тепер треба нове бюджетне рішення, а це вже залежить від депутатів міської ради, коли вони його приймуть і кошти виділять. Це, в кращому випадку, буде лютий або й березень. Чи встигнуть завершити усі роботи, як планувалося, важко сказати — бо ще не знаємо, скільки виділять грошей, а від цього залежить і графік.
Олена РАКС.