Артистична богема з Рівного

"За Польщі", — так кажуть рівняни старшого віку про 20-30-ті роки минулого століття. Для Рівного, яке в той час було повітовим центром, "польський" період — це час прогресивного розвитку. Відкривалися нові театри, кінотеатри, школи, гуртки, активно діяли громадські та благодійні організації. Кількість освічених та культурних людей зростала.

Театральні актори та режисери були у 20-30-ті роки в Рівному в центрі уваги місцевої преси. Їхнє життя було предметом численних чуток та домислів, які моментально розліталися не таким вже тоді й великим містом. Але діяльність місцевих акторів та режисерів не обмежувалася повітовим центром під назвою "Рувне". Кілька наших земляків стали знаменитостями. Про них і буде ця розповідь, яку я зібрала із газетних публікацій тих часів, а також спогадів, виданих пізніше.

Олег Поспеловський — кінозірка із Рівного

Кіноактор Олег Поспеловський був одним із двох синів відомого у ті часи в Рівному хірурга-гінеколога Володимира Поспеловського. Олег народився 1912 року. Блискуче вчився в Рівненській російській гімназії. Одного разу за відмінне навчання батько подарував йому мисливську рушницю марки "Монте-Крісто". Олег вийшов випробовувати зброю на курчатах, що гуляли подвір'ям. Кури належали директору гімназії... Тож Олега Поспеловського вигнали із гімназії за місяць до її закінчення. Не одержавши диплома про освіту, Олег поїхав до Львова, де відкрив у собі талант актора — виконував ролі у Львівському драматичному театрі під театральним іменем Лєшек Посьпєловскі. Згодом його запросили до Варшавського Національного театру, звідки "Лєшек" потрапив у кіно, завдяки якому юнак із Рівного став одним з найпопулярніших акторів Польщі, а в останні два довоєнних роки був навіть проголошений "королем чоловічої елегантності". Красень, весела, легка у спілкуванні людина, Олег у перервах між кінозйомками жив насиченим світським життям. Загалом Олег Поспеловський знявся у п'яти польських фільмах: 1934 рік — художній фільм "Молодий ліс"; 1934 рік — "Уланські клятви"; 1937 рік — "Королева передмістя"; 1938 рік — "Вереск"; 1940 рік — "Золота маска". Під час німецької окупації Варшави польські актори, в тому числі й Олег, виступали у кафе та ресторанах із театральними репризами. Смерть актора оповита численними загадками. Його зведений брат згадує, що 1943 року батько отримав повідомлення про те, що Олег був знайдений повішеним у своїй кімнаті, не залишивши ніякої записки. У той же час кінематографічні енциклопедії називають іншу дату смерті Олега Поспеловського — 25 вересня 1940 року.

Тамара Вишневська з Варкович

Тамара Вишневська була донькою Сергія Вишневського із села Варковичі нинішнього Дубенського району. У 1920-х роках родина Вишневських переїжджає до Луцька, тодішнього центру Волинського воєводства, де очолює редакції україномовних газет "Українська громада" та "Волинська неділя". Його дочка Тамара, яка вирізнялася яскравою зовнішністю, поїхала із Луцька до Варшави, де вчилася у драматичній школі, а також танцювала в ансамблі Тетяни Висоцької. Там на юну танцюристку звернув увагу німецький кінорежисер Пауль Вегенер, який 1935 року забирає шістнадцятирічну Тамару до Берліна, де вона стає акторкою кіно. І вже перша роль робить Тамару Вишневську знаменитою. Преса писала про її талант і велике майбутнє. Тамара почала регулярно зніматись. Ось її фільмографія — "Прокажена", "Ординат Міхоровський", "Дівчина шукає кохання", "Жінки над проваллям", "Троє гульвіс", "Дружина і дружина", "Крізь сльози щастя", "Дівчата з Новолипок", "Білий негр". Усього Тамара знялася в тринадцяти фільмах. Тамара Вишневська часто приїжджає до Луцька, зустрічається з батьками та сестрами. Багато фотографується із місцевими кіноглядачами, дає автографи (інформація взята з львівської газети "Новий час" за 1935 рік). Під час війни сім'я Вишневських переїжджає до Варшави, а потім, в 1943 році, до США. За океаном кар'єра актриси Вишневської завершилася. Решту життя, до 1 квітня 1981 року, колишня зірка кіно працювала перекладачкою.

Галлова з "моряком" була у Рівному у 1930-му

Про режисера Ядвігу Галлову я дізналася з польської газети "Волинський погляд" за 1930 рік. У газетній статті розповідається про те, як Ядвіга Галлова в 1930-ті роки очолювала "воєвудський" волинський театр в Луцьку. Сама набрала акторів, сама поставила першу виставу, комедію "Моряк" популярного тоді польського драматурга Єжи Шанявського. Вистава мала успіх, на хвилі якого Галлова ставить ще одну виставу — "Птах", того ж автора. В культурних колонках луцьких газет часто писали про Ядвігу Галлову, її вистави хвалили, аналізували, чекали нових. Театр успішно гастролював по Волині, в Кракові та Варшаві. В Рівному театр Галлової з виставою "Моряк" побував 7 вересня 1930 року. У польській пресі Ядвіга Галлова згадується також як актриса польського кіно, але в її доробку лише одна роль у фільмі "Третя частина ночі".