Такий вигляд повинні мати державні службовці за етикетом, а от відвідувачі можуть прийти на прийом навіть у шортах та шльопанцях.
У будівлю уряду на вулиці Грушевського у Києві не впускатимуть людей, «якщо їхній вигляд ображає людську гідність, суспільну мораль або не відповідає загальноприйнятим вимогам пристойності». Відповідне рішення Кабмін ухвалив минулого тижня і викликав хвилю обговорення. Бо ж що відповідає вимогам пристойності, а що ні, урядовці не уточнили.
Питання дрес-коду для українського уряду — не нове. Спробу обмежити доступ «неохайним та нестриманим» Кабмін зробив у 2010 році. Щоправда, з часом вимоги призабули. А ось для українських посадовців правила дрес-коду діють.
Причому, той же уряд у 2010 році деталізував вимоги для своїх працівників, зробивши деякі навіть дещо абсурдними. Наприклад, вимога до жінок — носити «жіночний» діловий одяг, але без глибоких декольте, тісних чи коротких спідниць та дорогих прикрас, якщо посадовиця незаміжня. Рекомендували посадовцям надавати перевагу сірому та синьому кольорам, натуральним тканинам та обов’язково мати чисте взуття. А ще — не приходити два дні поспіль в одному й тому ж вбранні.
.JPG)
На Рівненщині дрес-код для посадовців також діє. Щоправда, дотримуються його не всі — з дозволу керівництва. У Рівненській ОДА та міськраді, до прикладу, п’ятниця — день, коли працівникам дозволено прийти у більш вільному стилі, як-от джинсах (кеди, які хотіли бачити на українських чиновниках грузинські реформатори у 2014-2015 роках, так виведені з заборони і не були). А ось в облраді, що поверхами нижче ОДА, джинси носити забороняють.
Щодо відвідувачів, то в усіх структурах — жодних обмежень. Навіть у коротких шортах та «в’єтнамках» вас пустять на прийом до голів.
Богдан Сологуб, керуючий справами виконавчого апарату Рівненської облради:
— У нас діють «Загальні правила етичної поведінки державних службовців та осіб місцевого самоврядування», які затвердило Національне агентство України з питань держслужби у 2016 році. З пунктом 11 цих правил ознайомлені всі працівники апарату облради: «Одяг посадових осіб повинен бути офіційно-ділового стилю та відповідати загальноприйнятим вимогам пристойності». Офіційно-діловий стиль має чітке визначення, кеди та джинси сюди не підпадають. Хоча, до прикладу, мій колега у Польщі (Рівненська облрада має партнерські відносини з Вармінсько-Мазурським воєводством. — Ред.) ходить на роботу у джинсах та піджаку. Але у кедах чи кросівках він не прийде.
Випадків, щоб когось відправляв додому переодягатися, не було. Траплялося, що робив зауваження співробітникам, які приходили, наприклад, у джинсах. Але кричущих порушень офіційно-ділового стилю працівниками облради у моїй практиці не було. А ось правил для відвідувачів у нас немає. Відповідно до регламенту, їх і не можемо встановити. Обласна рада — прозора та публічна, тож ми не диктуватимемо людям, у чому їм приходити.
Олександр Корнійчук, заступник голови Рівненської ОДА:
— Є загальноприйняті вимоги до працівників ОДА — їхній стиль одягу має бути максимально наближений до офіційно-ділового. Але ми намагаємося практикувати п’ятницю як «джинсовий день», дозволяючи працівникам приходити у більш довільному одязі. Така практика — у всіх європейських країнах.
А ось до відвідувачів вимог немає. Ми приймаємо усіх людей, незалежно від того, в якому одязі вони приходять. Влітку дехто може прийти у резинових тапочках та шортах. Особисто для мене це неприйнятно, але все одно таких відвідувачів ми приймаємо і не дискримінуємо нікого через одяг. Не у всіх є можливість відповідати офіційно-діловому стилю.
Петро Середюк, керуючий справами виконкому Рівненської міської ради:
— Правила для працівників у нас є — відповідно до встановленого на законодавчому рівні етикету для посадовців. Проте є і неписане правило: у п’ятницю, як у Європі, працівники приходять у довільному стилі. Проте у шльопанцях та шортах ніхто не ходить і ходити не буде. Для відвідувачів встановленого дрес-коду немає, проте все-таки є моральні норми звертання до державної установи. Якщо Кабмін ухвалив рішення щодо відвідувачів, то, мабуть, будуть рекомендації зробити такі ж правила і на місцевому рівні.
Алла САДОВНИК.
