Згідно із законопроектом, пропонується встановити в Україні дев’ять вихідних на честь державних свят:
- Новий Рік — 1 січня;
- Різдво Христове — 7 січня;
- Шевченківський день — 9 березня;
- Великдень — один день (неділя);
- День пам’яті та примирення — 8 травня;
- День Конституції України — 28 червня;
- День незалежності України — 24 серпня;
- День сім’ї — друга п’ятниця вересня;
- День захисника України — 14 жовтня.
Законопроект також пропонує не переносити вихідний день на наступний день після державного свята, якщо державне свято, яке є вихідним днем, припадає на суботу або неділю, за винятком традиційних релігійних свят Різдва та Великодня.
Крім того, у законопроекті пропонується встановити 10 державних свят, які є робочими днями:
- День першої незалежності та соборності України — 22 січня;
- День героїв Крут — 29 січня;
- День Державного Герба України — 25 лютого;
- День Державного Гімну України — 10 березня;
- День перемоги над нацизмом у другій світовій війні — 9 травня;
- День матері — друга неділя травня;
- День Державного Прапора України — 24 липня;
- День хрещення України-Руси — 28 липня;
- День української писемності та мови — 9 листопада;
- День Гідності та Свободи — 21 листопада.
Крім того, визначається поняття «скорботного дня» та пропонується встановити 7 скорботних днів:
- День Героїв Небесної Сотні — 20 лютого;
- День пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС — 26 квітня;
- День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — 18 травня;
- День пам’яті жертв політичних репресій — третя неділя травня;
- День пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів — 23 серпня;
- День пам’яті жертв Голокосту — 29 вересня;
- День пам’яті жертв Голодомору — геноциду українського народу та масових штучних голодів — четверта субота листопада.
Коментуючи скасування державних свят 8 березня, 1 та 2 травня, В’ятрович у пояснювальній записці до законопроекту зазначає, що 1 та 2 травня, а також 8 березня були встановлені як масові свята та вихідні дні в Україні за перших років більшовицької влади та впроваджувалися на підтримку соціально-політичних рухів. «Нині ці свята перестали відповідати першочерговому значенню. Їх зміст із часом знівелювався. Оскільки вони не є подіями українського державотворення, історико-культурними традиціями українського народу, їм не може бути надано статусу державного свята», — сказано також у пояснювальній записці.
Вихідний день 9 травня на честь Дня Перемоги пропонується перенести на 8 травня — День пам’яті та примирення, запроваджений у 2015 році на знак вшанування пам’яті всіх жертв другої світової війни 1939-1945 років в Україні та шанобливого ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом.
