Благодійний фонд Білла і Мелінди Гейтс і фонд «Grand Challenges Canada» виділили 775 тисяч доларів на проект розробки пасток для малярійних комарів, заснований на дослідженнях лауреатів так званої Шнобелівської премії 2006 року.
Шнобелівська (Антинобелівська, Ігнобелівська) премія присуджується за наукові досягнення, «які спочатку викликають сміх, а потім змушують замислитися». Барт Кнолс і Руурд де Йонг із сільськогосподарського університету Вагенінгена (Нідерланди) у 2006 році одержали Шнобелівську премію з біології за відкриття того факту, що самок малярійного комара Anopheles gambiae однаково приваблюють запахи лімбурзького сиру і людських ніг. У січні 2010 року група вчених під керівництвом Фредроса Окуму з Інституту здоров’я в Іфакарі, Танзанія, опублікувала в журналі «PLo ONE» статтю з описом пастки для малярійного комара на основі хімічних сполук запаху людини. Як відзначає «Шнобелівський» фонд «Improbable Research», базою своїх розробок Окуму називає саме дослідження Кнолса. У 2009 році група одержала перший грант у 100 тисяч доларів. Новий грант спрямований на підтримку дослідження практичних аспектів використання пасток і економічної доцільності їхнього промислового виробництва. Тестування пастки в польових умовах показало, що вона приваблює в три-п’ять разів більше диких комарів різних видів, що живуть в Африці, аніж люди. При розміщенні пастки в одному приміщенні з людьми в цій хатині також збиралося в два-п’ять разів більше комах, ніж у ті, де знаходилися тільки люди. Разом з тим, недолік новинки, на який вказували автори, полягав у тому, що вибираючи безпосередньо між людиною і штучним джерелом запаху в одному місці, комарі все-таки частіше обирають людину. Ця обставина ускладнює використання пасток у приміщеннях.
