У прикритті благодійністю незаконної діяльності запідозрили представники міської влади подружжя із США, яке приїхало на запрошення рівенської громади Вільної Методистської Церкви працювати до Рівного місіонерами.
«Якісь американці начебто організували на вулиці Приозерній релігійний сімейний дитбудинок і збирають до нього вродливих і фізично розвинених дівчат з Тучинської школи-інтернату». Ця інформація, озвучена на засіданні координаційної ради з питань профілактики злочинності серед неповнолітніх заступником міського голови Світланою Богатирчук-Кривко, не могла залишитися поза увагою відповідних органів. І в будинок на Приозерній було вислано перевірку. Вона встановила, що дійсно за вказаною адресою проживало п’ятеро дівчат, які до того навчалися у Тучині. Втім, те, що у ставленні до них застосовувалися якісь неправомірні дії, за словами Світлани Богатирчук-Кривко, не підтвердилося. Навпаки, іноземні благодійники, які раніше викладали в Тучинській спецшколі на волонтерських засадах англійську мову, навіть оплачували навчання дівчат у Рівенському технікумі економіки і підприємництва. Тож єдиним, у чому звинуватили місіонерів, було те, що їхній дитбудинок не був оформлений належним чином в органах влади і в ньому проживало двоє неповнолітніх, які мають батьків. Втім, як розповів начальник обласного відділу у справах релігій Ігор Соколовський, це не єдине порушення, яке допустили американські благодійники. По-перше, вони приїхали в наше місто з місіонерською діяльністю і мали право на її проведення лише в межах громади, яка їх запросила. В той же час не виключено, що дітям зі школи-інтернату під час викладання англійської мови, між іншим, нав’язувалася «правильна» віра. Крім цього, від місіонерської діяльності останнім часом американці відійшли. По-друге, кілька кольорових фото тучинських дівчат, які проживають у будинку (а серед них і неповнолітні), викупленому американцями, з’явилися чомусь на сторінках журналу Вільної Методистської Церкви, який видається у США. А згідно з законодавством нашої держави, публікувати фото неповнолітніх можна лише з дозволу батьків чи опікунів. Тож нині іноземним благодійникам загрожує відмова в отриманні погодження на подальше здійснення місіонерської діяльності та скорочення терміну перебування у нашій державі. Втім, Сергій Примачок, який працює в місії «Без кордонів», живе з сім’єю у будинку на Приозерній (американці мешкають за іншою адресою) і наглядає за дівчатами, не згодний зі звинуваченнями на адресу іноземних благодійників. — У нас не дитбудинок, а звичайний приватний будинок, — пояснює він, — тому ми не повинні його офіційно реєструвати. Утримується будинок на благодійні кошти американських громадян. А дівчата у нас живуть так, як будь-які інші студенти, на квартирі, тільки ми з них не беремо за це плату. Чому саме дівчатам дозволили тут жити? Просто дівчата-сироти більш незахищені у цьому світі, їм тяжче вижити, ніж хлопцям. Вони швидше можуть зійти на неправильний шлях. Звісно, в наш час повірити у таку благодійність тяжко. Але тут справді лише благодійні мотиви. Хоча не заперечую, що ми ставимо перед собою мету, щоб дівчата повірили в Господа. Втім, найвагоміший аргумент на захист американських благодійників прозвучав з уст їхніх підопічних, які мешкають у будинку на вул. Приозерній. — Мама від мене відмовилася, коли я була ще маленька, — розповіла 20-річна Людмила Ніца. — Я виросла в інтернаті. Нині навчаюся в технікумі економіки і підприємництва. Прожити на студентську стипендію нереально. Тож допомога іноземних благодійників мені була дуже доречною. В їхньому будинку ми живемо, як удома. Вони нам оплачують при потребі лікування, повністю нас вдягають, годують. Крім цього, оплачують навчання в технікумі. Ми не є членами їхньої церкви і ніхто не змушує нас ними ставати. І взагалі, перш ніж судити про американців, скажіть, чи знайдуться такі українці, які візьмуть до себе жити таких сиріт, як ми? Ви б взяли?
