11 шкіл на Рівненщині — в аварійному стані. Втім, нові школи цьогоріч будують не там, де дійсно дах може впасти на голову, а там, де батьки активніші і звідки депутати, близькі до розподілу бюджетних коштів.
Проект школи у Степангороді
У Горбакові – менше 200 учнів. Навчаються вони у двоповерховому приміщенні колишнього дитячого садка. Частина учнів їздить до Гощі. Ще за часів СРСР у селі почали зводити триповерхову школу, але будівництво не завершили і за 30 років на будові повиростали дерева. Про довгобуд фактично і не загадали б, якби це не був округ Юрія Благодира і школа у Горбакові не була однією з його передвиборчих обіцянок.
Тендер на добудову закладу оголосили цього року і несподівано для усіх у ньому взяло участь «Реноме-Євробуд», яке досі уникало змагань за бюджетні кошти. «Реноме» на торгах було практично найдорожчим учасником, проте тендерний комітет обласного департаменту будівництва відмовив шістьом іншим фірмам, які пропонували добудувати школу за суми на 3-12 млн. грн. менші.
«Реноме» має збудувати школу на 280 учнів за 47 млн. грн. За словами Юрія Благодира, роботу фірма закінчить у наступному році, аби 1 вересня учні пішли до нового приміщення.
- Нова школа дозволить звільнити приміщення дитячого садка, де нині вчаться школярі, - запевняє пан Благодир. –Таким чином у Горбакові можна буде зробити великий дитячий садок на кілька сіл.
Директорка групи компаній «Реноме» Надія Гладкевич зізнається що у тендері вони участь брали не випадково:
- Нас просили – спеціалісти департаменту будівництва. Всі розуміли, що у Горбакові – дуже складний об’єкт. Будівля простояла 30 років. Так, ми не були найдешевшими учасниками і одразу заявили, що боротися за тендер не будемо. Втім, був серйозний підхід до тендерної документації. Зокрема, деякі пропозиції були дешевшими через помилки у підрахунках, тому фірмам і відмовили. Для «Реноме» побудова школи – це іміджовий проект. Ми чітко знаємо, що потрібно робити. Окрім того, у нас є внутрішнє правило – на соціальні об’єкти ми ставимо націнку лише на гарантію.
Депутати, чиї округи у розподіл коштів не потрапили, прискіпливо зазначають, що будувати школи можна було б за значно меншими цінами. До прикладу, робити все, як колись – будувати школи за єдиним стандартом, не витрачаючи коштів на розроблення окремих проектно-кошторисних документацій, які тягнуть сотні тисяч гривень бюджетних коштів і потім ще й додаткові мільйони на будівництво, бо проектанти вписують деталі, без яких можна було б обійтися. До прикладу, кілька років тому у селі Балашівка Березнівського району збудували спорткомплекс з величезним басейном, бо планували, що там тренуватиметься українська збірна з плаванням. Гроші вклали, басейн у селі відкрили, а плавати у ньому… нікому.
Якщо у Горабакові план школи ще більш-менш простий, то у Степангороді проектанти розробили навчальний заклад у формі квадрата, що нагадує замкові споруди і де тільки спортзал займатиме 1128 м2. Проект розробляли, коли головою ОДА був Василь Берташ, тоді грошей на будівництво так і не виділили, а тепер вирішили від проекту не відмовлятися, лише зробили перерахунки, визначивши, що будівництво має обійтися у 85 млн. грн. На торгах сума зменшилася. ТОВ «Стиль-Декор», яке зареєстроване на Віру Рожчук і вже виграло чимало тендерів обласного департаменту будівництва, запропонувало збудувати заклад за 52 млн. грн.
У Степангороді – більше 400 учнів. Школа, у якій ті навчають зараз, порівняно з деякими іншими, ще у хорошому стані. Проте батьки вже другий рік поспіль протестують, не пускаючи дітей на навчання, бо діти вчаться у дві зміни. Депутати погодилися виділити 1,5 млн. грн. вже у цьому році принаймні на те, аби фірма-забудовник залляла фундамент і щоб місцеві більше не перекривали трасу Ковель-Київ.
У департаменті будівництва степангородців називають «крикунами». Втім, наполягають, що будувати школи таки потрібно «на совість» і з усім комплектом – актовими залами, спортзалами і т.д.
Ярослав Мазярчук, начальник департаменту будівництва та архітектури Рівненської ОДА:
- Щоб не будувалося – на добре, бо області потрібно зводити нові соціальні об’єкти і будувати так, щоб потім не довелося перебудовувати. Ви подивіться, які заклади зводять у Білорусі, Польщі, навіть у Росії. Ми не повинні будувати гірше.
Якщо школу у Горбакові запланували ще за СРСР, то значить, вона таки там потрібна. Діти будуть, головне, щоб було, де навчатися. Ми будуємо там, де нам кажуть. Але коли фірми пропонують значно менші суми, аніж передбачено за проектом, вони не зможуть збудувати заклад. Тим більше, що долар може вирости, а за ним і ціни на матеріали. Окрім того, зараз нікому будувати, тож ми раді, що «Реноме» погодилося у Горбакові працювати. Потужні підприємства відмовилися брати участь у тендерах. Бо якщо працювати на бюджетні гроші, то будівельник (не підсобник, а спеціаліст) має отримувати 3400 грн. зарплати. Який спеціаліст, який себе поважає, зголоситься на такі суми?
Тим не менше, охочих одержати бюджетні гроші – чимало. За кожен об’єкт «змагається» по п’ять-сім фірм. Щоправда, частина з них тісно пов’язана між собою.
Зазначимо, що серед 11 шкіл, які у критичному стані, розпочали будівництво тільки у Піскові на Костопільщині. На побудову школи в Озерцях Володимирецького району оголосили тендер. А для ЗОШ у Цепцевичах на Сарненщині, де найкритичніша ситуація і де близько 700 учнів, тільки виготовляють проектно-кошторисну документацію. Окрім того, потребують нових приміщень школа Нової Мощаниці у Здолбунівському районі, перша та третя школи у Здолбунові, у Рівненському районі школи у селах Жобрин, Бронники та Новостав, ЗОШ у селі Березово на Рокитнівщині та школа-інтернат в Острозі.
