Було б місце, а картини знайдуться

1413 0

Ми у соцмережах:

Було б місце, а картини знайдуться

Боротьбу за створення у Рівному Художнього музею, яку місцеві інтелектуали почали ще в травні з пікета на сходинках колишньої жіночої консультації, вони продовжили в Інтернеті. Щоб показати, для чого нашому місту такий заклад, ентузіасти почали збирати та викладати в мережу можливі експонати музею — інформацію про картини переважно рівненських художників, які масовий глядач бачити змоги не має.

Малюнок_пономаренка

Малюнок Григорія Пономаренка
Зокрема, у групі "Художній музей на Драгоманова" мережі "Facebook" активну роботу під гаслом "Художньому музею бути!" проводить відома дослідниця історії Рівного, працівниця краєзнавчого музею Галина Данильчук. Вона відзначає кілька цікавих майбутніх експонатів музею. Це, зокрема, можуть бути світлини із фотосалону "Гальперіна", які друкувалися сто років тому на розі сучасних вулиць Петлюри та Соборної. Нині ці картки, як і фотографії інших фотосалонів, користуються популярністю серед колекціонерів. Зберігаються у фондах краєзнавчого музею унікальні графічні малюнки професійного художника Григорія Пономаренка, зроблені ним на Рівненщині у 1943 році — під час перебування у партизанському загоні Дмитра Медвєдєва "Переможці". Як пише п. Данильчук, його альбом замальовок партизанського життя хотіли б мати у своїх колекціях Луцький, Львівський або Московський музеї, натомість сам автор подарував малюнки саме рівненському. Знайшлося б місце у Художньому музеї й роботам рівненського іконописця першої половини ХХ століття Федора Жилінського. Його ікони нині зберігаються у багатьох храмах, натомість знають про художника в області дуже мало. Иконописец_Жилинский
Іконописець Федір Жилінський
Можливо, цілий зал довелося б відвести під роботи нині найбільш шанованого художника з рівненською історією — Георгія Косміаді, картин якого немає у жодній постійній експозиції в Рівному, хоча у місті існує навіть мистецька премія його імені. Власне, роботи її лауреатів Костянтина Литвина та Анатолія Мартиненка мали б бути обов'язковими експонатами постійних експозицій майбутнього музею. Окрема розмова — інші сучасні художники, які мають велику кількість робіт, що лише іноді тимчасово виставляються на якихось нетривалих виставках. Зокрема, Олег Бізюк має практику творчої діяльності в усьому світі, проте в рідному місті його роботи побачити важко. А ось монументальні твори скульпторів Михайла Йориша (автор "Текстильниці" та "Гулі Корольової") та Миколи Сівака ("Пам'ятник афганцям") можна побачити у будь-який момент. Натомість у колекції цих митців ще безліч цікавих робіт. Як і у молодого художника-коваля Романа Велігурського — автора скульптур "Даринка" (біля "Злата Плази") та "Металеве серце" (біля "Обнови"). Окрім цих знаних робіт, є й менші за розміром металеві шедеври, як-от кована вівця, яку протягом дня показували на вулиці — під час відкриття "Даринки". Усі ці вироби мистецтва могли б бути окрасою музею, якби його влада вирішила створити. Очевидно, проблем з експонатами у новому музеї не було б. Але, як кажуть, "є одне але…". Художній музей існує лише у мріях рівненської інтелігенції, а приміщення колишньої жіночої консультації на вул. Драгоманова, де хотіли б вони бачити цей мистецький заклад, реконструюють для Апеляційного суду області.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також