Чи повезуть з Рівненщини ядерне паливо до сховища, якщо гроші на його будівництво «сп***жені»?

1177 0

Ми у соцмережах:

Чи повезуть з Рівненщини ядерне паливо до сховища, якщо гроші на його будівництво «сп***жені»?

У Чорнобилі держава планувала побудувати сховище для зберігання ядерного палива. Його туди б возили залізницею з трьох українських АЕС – Рівненської, Хмельницької і Південноукраїнської. Рівненські атомники уже повідомляли, що готові до вивантаження відпрацьованого палива до зони відчуження. Однак нещодавно журналісти оприлюднили аудіозапис із прихованої наради державної компанії у Києві, з якого випливає, що гроші на будівництво сховища могли вкрасти.

 Раніше за зберігання ядерного палива з атомних електростанцій Україна щороку платила Росії мільйони доларів. Було вирішено побудувати своє сховище у зоні відчуження, щоб стати незалежним у цьому питанні від держави-агресора. У сховищі бочки із відпрацьованим паливом заливали б бетоном. Так вони могли зберігатися ще 100 років, поки науковці б не придумали, що з тим паливом робити. Доки сховище будують ядерні збірки на Рівненській АЕС зберігають у басейнах витримки.

Але, як повідомляють журналісти «Радіо Свободи», із будівництвом сховища – великі проблеми. Кошторис будівництва об’єкту росте як на воді, а стратегічний об’єкт досі не працює.

28 грудня 2020 року в Києві відбулася нарада в офісі компанії «Атомпроектінжиніринг», відокремленого підрозділу НАЕК «Енергоатом» – державної компанії, яка є оператором усіх українських атомних електростанцій.

На записі чутно голос, схожий на голос генерального директора «Атомпроектінжиніринг» Миколи Божка. Його організація, з-поміж іншого, виконує дуже специфічну функцію – будує особливий об’єкт на території Чорнобильської зони відчуження.

На записі він каже таке:

«Давайте, щоб із цим розбиратися предметно. Можна попросити вас все-таки об'єктивно. Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп***жені (вкрадені – ред.) і таке інше. Потрібно знаходити інші джерела фінансування і до того ж їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не дуже розуміємо».

Або ось ще одна його цитата:

«Те, що ми зараз з вами розраховуємо, тобто це ось тут, і як я їх буду закривати потім, я ще не знаю. Мені потрібно було вас рятувати і себе рятувати, і тому там ми пішли на реальні порушення. Ми заплатили вам гроші нецільові. До першої перевірки».

На записі також чутно кількох людей, які мають безпосередній стосунок до цього будівництва. Це:

Ірина Мітічкіна, заступниця Божка з виробництва;

Микола Годван, заступник директора ТОВ БК «Укрбудмонтаж», яке довгий час було головним підрядником будівництва;

Михайло Бородавко, директор субпідряника будівництва ПрАТ «Укренергомонтаж»;

Валерій Петренко, директор іншого субпідрядника – корпорації «Укратомприлад».

Ці люди обговорюють фінансові питання. Йдеться про сотні мільйонів державних грошей, які вже пішли на будівництво об’єкту.

Додамо, що майже 4 роки – за президентства Петра Порошенка і до грудня 2020-го – над сховищем працювала компанія «Укрбудмонтаж» з орбіти колишнього народного депутата від БПП Максима Микитася. Наразі він перебуває під слідством НАБУ по іншій справі.

Але детективи розслідують і витрати на цьому об'єкті – адже за два роки після старту будівництва його вартість зросла на 50% або на понад 460 мільйонів гривень – майже до 1,4 мільярда гривень. Та коштів для завершення будівництва все одно не вистачило.

Після перемоги на виборах Володимира Зеленського змінилося й керівництво державної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». У 2020-му її очолив Петро Котін, який раніше керував Запорізькою АЕС.

Нові люди озвучили й новий дедлайн здачі об’єкту: роботи на сховищі мають бути завершені до кінця вересня 2020 року. Виконати це завдання доручили Миколі Божку – новому очільнику підрозділу «Енергоатому» – «Атомпроектінжиніринг», який виступає замовником робіт.

Судячи з аудіозапису, опинившись у своєму кріслі, новопризначений посадовець швидко розібрався в ситуації з ходом будівництва.

«Нам вашої крові не треба… Нам треба знайти варіант, як ми закриємо ці всі питання максимально законно. Усе, що ми не можемо закрити за законом, ми те будемо виносити на суди і на все інше. Якщо є найменший спосіб закрити питання, ми закриватимемо його з вами. Будемо напружуватися і закривати», – каже на записі Микола Божко.

Наприкінці грудня минулого року Микола Божко зібрав у себе в кабінеті найближчих співробітників і підрядників, які, попри щедре фінансування, так і не завершили чорнобильський об’єкт. Говорили про витрати на сховище.


330 тисяч євро, – сказав заступник директора «Укрбудмонтажу» Микола Годван.

400, – відповідає йому директор «Укренергомонтажу» Михайло Бородавко.

Заводська ціна, – каже Годван.

Ну, щось там «прикурили», – каже гендиректор «Атомпроектінжинірингу» Микола Божко.

Ну хай буде 400, – відповідає Годван.

Плюс перевезення, – додає Бородавко.

Ок. Хай буде 400. Вмовили. 400, – каже Годван.

На аудіозаписі нещодавно призначений заступник директора з питань будівництва генпідрядника «Укрбудмонтаж» Микола Годван скаржиться замовнику на кілька серйозних проблем – частина грошей не дійшла до субпідрядників, утворилися борги перед постачальниками обладнання та безпосередніми виконавцями робіт. Крім того, за його словами, не витримує критики якість робіт, виконаних «Укренергомонтажем» присутнього на нараді Михайла Бородавка.

«Ви бачили відео по залізниці? Коли шпала висить на рейці. Ви бачили? Бачили. Туди вагон піде – ну, я не піду туди. Хочете катастрофу – приймайте туди вагони», – скаржиться Микола Годван.

Очільник «Атомпроектінжинірингу» пропонує вихід із ситуації, коли частини грошей недорахувалися, деякі роботи виконані неякісно, а об’єкт треба терміново завершити.

Його структура вже провела нову закупку і знайшла нового підрядника. Тепер головне завдання – як без галасу «залатати старі дірки» та «правильно» розподілити додаткові кошти, забезпечені державою.

«Угоди, акти, додатки, сідаємо і розбираємося. Що у нас там, що у нас тут. За що заплачено, за що не заплачено. Ми з вами зрозуміємо, де у нас перекіс – за що ви повинні нам ще гроші заплатити, а де ми повинні додати чи перенести в нову закупівлю», – каже на записі гендиректор «Атомпроектінжинірингу» Микола Божко.

Нову закупівлю, про яку згадує голос, схожий на голос Миколи Божка, «Атомпроектінжиніринг» провів таємно і без тендеру. Публічно цієї інформації керівництво не розголошує. Дата підписання контракту – 9 грудня 2020-го, напередодні наради. Ціна питання – ще 422 мільйони гривень на добудову сховища.

Як же обрали нового підрядника на стратегічний об'єкт? 4 грудня 2020 року держпідприємство самостійно надіслало трьом обраним на власний розсуд приватним компаніям пропозиції завершити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива. Та вже менш ніж за тиждень уклало договір з однією з них – фірмою ТОВ «БК КБР».

Чому зрештою договір з детальним кошторисом затверджених витрат навіть не опублікували на Prozorro, як того вимагає закон? У гендиректора «Атомпроектінжинірингу» Миколи Божка є пояснення – державна таємниця:

«При доопрацюванні проєкту… будуть використовуватися відомості та документація, що становлять державну таємницю з грифом обмеження доступу «таємно».

Утім, як видно із самого неопублікованого ніде договору, який є у розпорядженні журналістів, він не має жодного грифу секретності.

Що відбувалося після того, як «Атомпроектінжиніринг» обрав переможцем компанію «КБР» через непрозору процедуру? Схоже, керівництво «Енергоатому» дуже поспішало виділити новому генпідряднику кошти.

7 грудня, ще до укладання контракту на 420 мільйонів, нинішній міністр енергетики Герман Галущенко, який тоді працював на посаді віцепрезидента НАЕК «Енергоатом», затвердив запит на авансовий платіж у 210 мільйонів гривень саме для цієї компанії.

Хоча контракт із нею підпишуть лише 9 грудня.

Виходить, що ще у грудні 2020-го «Енергоатом» оголосив, що об’єкт готовий майже на 100% та вже у травні 2021-го почне приймати відпрацьоване ядерне паливо. Але у тому ж грудні державна компанія підписує непублічний контракт на 422 мільйони гривень на продовження робіт.

Що купують, за скільки, кошторис витрат – теж непублічні, тож громадськість та журналісти їх не бачать та не можуть проконтролювати.

У травні сховище так і не запускають. Лише у серпні його символічно відкривають, але не вводять в експлуатацію. Хоч на урочисту подію прибуває міністр енергетики Герман Галущенко – перерізати червону стрічку. І каже при цьому: «Це великий день і це символічний день».

Чиновники знову заявляють про майже повну готовність сховища.

«Ми знаходимося в фінальній стадії завершення будівельної готовності цього об’єкту, зараз ми близькі до 100% готовності цього об’єкту», – сказав керівник «Енергоатому» Котін 7 грудня 2020-го.

Та поки здачу об’єкту вкотре відклали, «Енергоатом» продовжував перераховувати державні гроші приватній компанії «КБР».

Чи обмежились законтрактованими 420 мільйонами? Ці дані ніде не публікуються, адже все, що пов’язано із цим держпідрядом, засекречене.

І виявили, що лише за рік – до кінця 2021-го – фірма вже освоїла вдвічі більшу суму, отримавши від «Енергоатому» на будівництво сховища вже 1 мільярд 145 мільйонів гривень.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також