Острог може здобути славу освітнього центру для білорусів. Ідея створення Колегіуму Білорусикум в Острозі належить колишньому ректорові Українського Вільного університету в Мюнхені, професору університетів Ла Саль та Пенсільванія у Філадельфії Леонідові Рудницькому.
— Дати студентам з Білорусі нагоду отримати університетську освіту в атмосфері свободи і вільного обміну думок — я думаю, це було б добре, — говорить .Леонід Рудницький. — Щоб тут вони мали нагоду поглибити свої знання з білоруської історії та культури, іноземних мов і набратися духу демократії. Намічено два факультети — філософії і політології, акцент був би й на іноземні мови. Коли я поділився ідеєю з німецькими колегами — кілька з них сказали: «Якщо таке буде — я можу собі дозволити цілий семестр читати лекції без жодної великої винагороди…» Аргументів на користь цього навчального закладу — чимало, починаючи від історичних зв’язків — князя Острозького, якого білоруси вважають своїм національним героєм, адже це він на початку XVI століття очолив військо Великого Литовського Князівства та з утричі меншим від суперників військом виграв Оршанську битву в московських воєвод. У середньовічному Острозі видав Буквар і Острозьку Біблію першодрукар із білоруським корінням Іван Федоров, котрий називав себе білоруським прізвищем Федорович, в академії викладав філософ-полеміст Андрій Римша — цей перелік можна продовжити рядом славетних імен, вписаних в історію обох народів. Тож просвітницьку ідею схвалив і ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник: — По-перше, на Рівенщині дуже багато проживає білорусів, вона межує з білорусами, і наші історичні зв’язки з білорусами настільки тісні, що їх варто було б поновити. А нині в нашій державі, на превеликий жаль, не можна назвати жодної освітньої інституції, яка б у тісних відносинах працювала саме з білорусами. Можливо, з часом це будуть обмінні програми, які ми зможемо і в Білорусі робити з українцями, які там проживають. Розбудовувати Колегіум також є де — адже саме Острозька академія узяла на свої плечі великий довгобуд, котрий мав стати будинком культури, але вже двадцять років височіє в самісінькому центрі міста. Поки що він псує міський пейзаж, але незабаром може прикрасити академічне місто з величезною освітньою історією.
