У лютому рівняни отримають платіжки з новими тарифами від «Рівнеоблводоканалу». А коли запрацює закон України «Про комерційний облік», платитимуть не тільки за спожиту у власних квартирах воду, а й за ту, що була «втрачена» у старих будинкових мережах. Про зміну тарифів та правил у відносинах між споживачами та комунальним підприємством під час відеозустрічі у редакції «РВ» розповів директор водоканалу Андрій Карауш.
— Новий тариф вищий за попередній на 10%, — зазначив п. Карауш. — Для мешканців багатоквартирних будинків послуга водопостачання та водовідведення тепер коштуватиме 17,14 грн. за куб, а для юридичних осіб та приватного сектора — 16,48 грн. Ми порахували, що з новими тарифами середньостатистичній рівненській родині (домогосподарству) в місяць доведеться платити більше на 11 гривень. Приблизно стільки ж зараз коштує в магазині півторалітрова пляшка води. А у кубі з-під крана все ж таки 1000 літрів. Платіжки з новими тарифами надійдуть вже у першій декаді лютого, але в них будуть перераховані наші послуги лише за п’ять діб цього місяця, оскільки тарифи почали діяти з 25 січня.
— Кожне підвищення тарифу на «Рівнеоблводоканалі» пояснюють подорожчанням його складових. Чи могли б у відсотковому співвідношенні пояснити, які саме складові тарифу і на скільки подорожчали?
— З того часу, як був затверджений попередній тариф, фактично всі його основні складові подорожчали. Зросла вартість електроенергії, мінімальна заробітна плата, пально-мастильні матеріали подорожчали. Оскільки левову частку витрат у тарифі — 85% — займають саме заробітна плата і пов’язані з нею відрахування (38%), електроенергія (35%) та оплата послуг «Рівнеазоту» з очищення стоків (8%), то цілком логічно, що будь-які коливання вартості цих складових неминуче призведуть до подорожчання наших послуг. Для прикладу, у попередньому тарифі була закладена заробітна плата з врахуванням мінімального прожиткового мінімуму на рівні 1600 гривень, а на сьогодні він вже становить 1762 гривні. Крім того, обраховуючи попередній тариф, ми заклали у ньому вартість електроенергії ще по 2,16 грн. за кВт, а на сьогодні її вартість вже 2,58 грн.
— Чи передбачено у новому тарифі зростання так званої інвестиційної складової?
— Цього року ми заклали два мільйони гривень прибутку в інвестпрограмі. Приблизно це 0,73 грн. з кожного куба води та стоків. Ця цифра відображена в інвестиційній програмі «Рівнеоблводоканалу», яку затвердили депутати обласної ради та погодили в НКРЕКП. Гроші з прибутку можуть бути використані лише на заміну мереж. Тому частину використаємо на заміну ділянки каналізаційного колектора на вулиці Будівельників, а решту — на водогін з Нового Двора на смт Квасилів.
— Відомо, що водоканал просив збільшити тариф на 20%, але Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дозволила підняти його лише на 10%. То чи можна назвати новий тариф економічно обґрунтованим?
— Взагалі прийняття будь-якого нового тарифу вже апріорі мало б означати, що він економічно обґрунтований. Зважаючи на тривалу процедуру затвердження нових тарифів, свої розрахунки в НКРЕКП ми подали ще влітку минулого року. Коли цей тариф 26 грудня нам затвердили, він справді був економічно обґрунтованим. Але поки він набрав чинності з 25 січня, Нацкомісія ухвалила чергову постанову про збільшення вартості електроенергії на 12 копійок. Тобто після цього він вже не є економічно обґрунтованим. З іншого боку, Нацкомісія у такий спосіб стимулює водопостачальні підприємства до зменшення споживання електроенергії. До речі, при обрахунках нового тарифу ми керувалися чинними нормативами споживання електроенергії. Тому і просили збільшити його на 20%. У НКРЕКП вирішили зменшити нам обсяги споживання електроенергії. Тому і вийшло подорожчання тарифу лише на 10%. Це єдина позиція, в яку Нацкомісія внесла свої корективи. До всіх інших складових тарифу зауважень не було. Загалом ми постійно працюємо над зменшенням витрат на споживання електроенергії. Для прикладу, якщо ще десять років тому ми використовували 14 млн. кВт/год електроенергії за місяць, то зараз ця цифра становить не більше 4 млн. кВт/год. Економити електроенергію будемо традиційно: за допомогою частотного регулювання, зменшення тиску в системі, подачі до споживача рівно стільки води, скільки він потребує. На якість наших послуг це не впливає. Вода як подавалась рівнянам цілодобово, так і буде подаватися.
— «Рівнегаз» у своїх платіжках ввів графу передоплати на наступний місяць. Чи не плануєте ви теж запровадити подібну практику?
— Ні, ми не маємо ні законодавчих, ні моральних підстав для запровадження авансової оплати. Насамперед через специфіку оподаткування. Як комунальне підприємство, ми є платником податку на додану вартість, який сплачуємо за касовим методом від кожного платежу. Тому введення авансу для нас економічно невигідне.
— Майже щоразу, коли йдеться про затвердження нових тарифів, активісти зазначають, що обрахунки відбуваються непрозоро і без належного проведення громадських слухань.
— Розрахунок тарифів ми проводимо відповідно до затверджених постанов Нацкомісії, які оприлюднені на її сайті. Анонс громадських слухань публікуємо і на нашому сайті, і у пресі. Тому всі, хто має бажання, може взяти в них участь, подати свої зауваження та пропозиції. Зрозуміло, що нікого насильно заганяти на громадські слухання ми не будемо. До речі, всі детальні розрахунки перед затвердженням тарифу можна знайти і на сайті Нацкомісії. Додам, що свої пропозиції щодо тарифів можна подавати не тільки нам, а й в НКРЕКП, і вони обов’язково будуть розглянуті. А більшість звинувачень від громадських активістів, які мені доводилось чути з їхніх виступів у ЗМІ, не більш ніж самопіар, який навіть не обґрунтований оприлюдненими цифрами.
— До жовтня 2019 року у багатоквартирних будинках Рівного мають бути встановлені загальнобудинкові лічильники, які обраховуватимуть кількість води, спожитої усім будинком. Очевидно, що через втрати у старих будинкових мережах буде різниця між тим, скільки спожито у кожній квартирі, й тим, скільки води витрачено у будинку загалом. Хто покриватиме різницю?
— Закони про комерційний облік та надання житлово-комунальних послуг чітко регламентують відносини між споживачами та надавачами послуг. Якщо у всіх квартирах будинку будуть індивідуальні лічильники, то різниця між сумою, порахованою на основі показників індивідуальних лічильників, та сумою із загальнобудинкового лічильника буде розподілена між усіма мешканцями будинку пропорційно. Робитиметься це із врахуванням кількості прописаних мешканців у кожній квартирі. У будинках, де не всі мають індивідуальні лічильники, різницю сплачуватимуть споживачі, які не мають лічильників. Так має бути. Однак ситуація на сьогодні наступна — закон ухвалили, а джерел, за рахунок яких мають встановлювати ці будинкові лічильники, не визначили. Передбачено, що лічильники мають встановити водоканали, а мешканці будинків потім повинні повернути їхню вартість впродовж наступних п’яти років. Проте у наших тарифах складової на встановлення лічильників немає. Мешканці можуть встановити лічильники і за власні кошти. Втім, є ще один альтернативний варіант — встановлення лічильників може бути профінансовано за рахунок місцевих бюджетів, якщо там знайдуть на ці потреби гроші. За нашими підрахунками, у Рівному потрібно встановити приблизно 1580 загальнобудинкових лічильників. Середня вартість встановлення — 12?22 тис. грн., залежно від діаметра лічильника.
— Комунальна комісія облради торік давала вам доручення розробити програму зі встановлення індивідуальних лічильників для мешканців «депресивної лійки».
— Програму ми розробили і вже погодили з профільними департаментами ОДА. Тепер чекаємо на затвердження обласної ради. Загальна сума, яка потрібна для шести сіл «депресійної лійки», становитиме орієнтовно 980 тис. грн. Кошти сподіваємося отримати з обласного бюджету. Проте в ідеалі було б, якби місцеві громади теж долучились до цього процесу на умовах співфінансування.
