26 квітня 1986 року назавжди змінило хід української історії. Два вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС з різницею у кілька секунд стали трагічними для життя цілих поколінь та завдали нещадних наслідків довкіллю.
«Сьогодні ми згадуємо Чорнобильську трагедію і вшановуємо тих людей, які пожертвували своїм життям та здоров’ям, аби врятували людство. Нині на Рівненщині налічується 3,5 тисяч ліквідаторів. П’ять років тому їх було на півтисячі більше, а 35 років тому - більше 8 тисяч. Їх подвиг не може забуватися. Тисячі людей були залучені до ліквідації наслідків катастрофи і працювали у Чорнобильській зоні іноді протягом місяців. Їх самовідданість не допустили розширення катастрофи та реально врятували світ», - зазначив голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.
Сьогодні не можна точно сказати, скільки життів забрала Чорнобильська катастрофа. Для цього не достатньо порахувати тих, хто загинув від опромінення при гасінні пожежі на ЧАЕС, від впливу радіації під час робіт пізніше. Радіоактивні речовини розповсюдились на величезній території і могли позначитись на житті та здоров’ї сотень тисяч або навіть мільйонів людей.
Три десятиліття світ допомагав Україні убезпечити залишки четвертого енергоблоку, контролювати стан території.
З міжнародною допомогою був побудований новий безпечний конфайнмент – найбільша в світі мобільна металоконструкція, яка щонайменше на 100 років ізолює від довкілля радіоактивні речовини четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС.
Україна збудувала проміжне сховище СВЯП-2, де застосовано передові технології безпеки, а також високотехнологічне роботизоване сховище для найбільш небезпечних видів радіоактивних відходів. Наразі тривають роботи з проєктування сховищ другої черги комплексу виробництв «Вектор».