За кількістю захворілих на COVID-19 у світі лідирують 328-мільйонні Сполучені Штати Америки. На початку тижня там було понад 560 тисяч хворих та більше 22,1 тис. смертей. Велика Британія, яка має трохи менше 67 млн населення, — на шостій позиції й за кількістю хворих випередила Китай: понад 84 тис. випадків захворювання та 10,6 тис. летальних. Для порівняння: за даними з сайту Worldometers, який збирає офіційні дані щодо COVID-19 з різних країн, Україна за кількістю хворих — на 43-й позиції. Втім, невелику кількість зафіксованих випадків у нас можна легко пояснити мізерною, у порівнянні, кількістю проведених тестів.
Детальніше про карантинні заборони у США та Великій Британії — за розповідями американських журналістів Райана Гілкреста та Енді Петріні, які у 2014-2015 роках співпрацювали з «РВ», та рівнянки Ірини Міллер, що мешкає у Великій Британії.
У США зростає безробіття та емоційне напруження
Райан Гілкрест та Енді Петріні працювали у виданні Daily Press у місті Ньюпорт-Ньюс штату Вірджинія. Їхню газету викупили нові власники, тож у лютому, як більшість редакторів, Райан та Енді погодилися взяти так звані «відкупні» та залишили посади. До травня вони мали б знайти нову роботу, проте через карантин шанси на успіх значно зменшилися. По-перше, багато роботодавців припинили набір нових працівників. Решта ж, зважаючи на вимогу «залишатися вдома», не можуть провести остаточні співбесіди, доки не знімуть карантинних обмежень. Кількість безробітних з кожним днем у США зростає.
— Школи, дитячі садки та несуттєвий бізнес сьогодні закриті, — розповідає Райан Гілкрест. — Урядові установи закриті для відвідувачів, деякі громадські місця також. Не працюють спортзали, перукарні. Ресторани можуть готувати їжу лише на винос. Заборони ходити парками та вулицями немає, проте потрібно дотримуватися дистанції у два метри з іншими людьми, окрім родичів, звісно. Магазини з їжею, майстерні, аптеки відчинено.
За словами Енді Петріні, уряд видав наказ, відповідно до якого лише важливі бізнеси, як-от продуктові магазини, аптеки чи магазини для тварин, залишаються відкритими. Школи, університети перейшли на навчання онлайн. Деякі магазини працюють з обмеженою кількістю відвідувачів.
— Багато бізнесів відправили працівників працювати з дому. Люди можуть вільно прогулюватися, за винятком певних громадських місць, які закрили. Обов’язково носити маску не потрібно, — розповідає Енді.
До речі, медичні маски у Штатах для звичайних громадян знайти непросто. За словами Енді, у Хемптоні, де вона мешкає, в аптеках маски закінчилися ще місяць тому. Проте не у всіх містах і штатах ситуація така ж.
— Протоколи на лікування хворих на коронавірус відрізняються від штату до штату, — зазначає Райан. — Більшість хворих просять спробувати боротися з хворобою вдома. Тільки ті, хто занадто хворий, аби лишатися вдома, потрапляють у лікарні: хто уже не може дихати або належить до групи ризику. Лікарні намагаються відділити місця суто для хворих на коронавірус. Оскільки у нашій місцевості небагато випадків, то поки що це можливо. Але у таких місцях, як Нью-Йорк, лікарні переповнені хворими. У більшості штатів не тестують людей на COVID-19, доки у них немає симптомів хвороби або вони не перебувають у групі ризику. Більшість штатів протестували менше 1% населення. Тож переважну кількість людей просто не можуть перевірити на наявність вірусу.
Енді Петріні розповідає, що американські лікарні уже починають розвивати лабораторії та виготовляти власні тести, але і вони поки недоступні для всіх охочих.
Процедура поховання хворих на коронавірус у Вірджинії передбачає, що тіла померлих з лікарень забирають похоронні служби. Рідні мають право визначити: будуть померлого піддавати кремації, а чи поховають. Публічні похорони заборонили.
— Пандемія не залишила нікого байдужим: хтось боїться, хтось просто прийняв це, інші почуваються нещасливими. Особисто я не наляканий, але вірю, що мудро бути обережним, — зазначає Райан. — Обмеження, які встановили у Штатах, мабуть, близькі до достатніх, за винятком хіба постійної нестачі тестів. Ми були дуже повільні у сприйнятті цієї загрози всерйоз.
Енді Петріні додає, що не відчуває, що в її місті панує страх щодо коронавірусу, але багато хто стурбований, зростає емоційне напруження.
— Я не боюся, але перебуваю у стресі й стурбована ситуацією, — зазначає журналістка. — Більше боюся за своїх батьків і рідних, яких я не можу особисто побачити під час карантину і які перебувають у групі ризику. Реакція США на пандемію була слабкою. Є очевидні проблеми з постачанням засобів індивідуального захисту, нестачею медпрацівників, немає федеральних стандартів та контролю. Це просто безлад. На місцевому рівні, втім, як на мене, міська влада і губернатор штату роблять все можливе, щоб провести нас крізь ці часи.
Американська влада заявила, що за короткий час додатково забезпечать 15 тисяч ліжок для хворих на коронавірус. Додаткові госпіталі будують військовики. У США, як і в інших країнах, бракує апаратів штучної вентиляції легень, проте, за словами президента Трампа, вже до кінця червня буде 110 тисяч апаратів ШВЛ. Також, за словами американського президента, США робить більше тестів за будь-яку іншу країну світу. «І тому, думаю, у нас найбільше зафіксованих випадків. Якщо взяти деякі дуже великі країни, то вони, я знаю, мають значно більше випадків, аніж ми, але не говорять про них», — заявив Трамп, натякаючи, очевидно, на Китай та Росію.
У Британії на вулицю — за графіком, а померлих спалюють
Велика Британія оголосила карантинні обмеження пізніше за більшість країн Європи. До 13 березня британський прем’єр, який і сам захворів згодом на коронавірус, порівнював COVID із сезонним грипом. Проте коли кількість хворих різко почала зростати, країна ввела одні з найсуворіших обмежень, зупинивши, зокрема, роботу виробництв і будівництво.
— Школи і дитсадки закриті для всіх у Великій Британії, окрім дітей поліцейських, лікарів, пожежників, продавців у супермаркетах. Виші не працюють, — розповідає Ірина Міллер, яка родом із Рівного, а нині мешкає у селі регіону Ноттінгемшир, що в Англії. З чоловіком вона має власний сімейний бізнес з електричної інженерії. — Гуляти можна із собакою одній людині або двом, але з однієї сім’ї. Також дозволено раз на день виїжджати на велосипеді або виходити на пробіжку, але не далі, аніж у радіусі одного кілометра від дому. Досі парки були відкриті лише для спортивних індивідуальних занять, але люди осміліли, і за гарної погоди всі пішли засмагати. Тож думаю, що парки, скоріше за все, закриють теж. Спортзали не працюють, всі змагання скасовано. Відкриті тільки продуктові магазини, автозаправки й аптеки.
Ірина Міллер зазначає, що носити маски ніхто не вимагає, бо їх просто немає у продажу. «Обіцяють нашити, але ми, наприклад, шитимемо самі», — додає Ірина.
Громадський транспорт у Великій Британії їздить, зокрема і метро у Лондоні, проте людей суттєво поменшало.
— Їздити приватним транспортом дозволено, але можуть зупинити й запитати про мету поїздки, — розповідає Ірина Міллер. — Якщо їдеш не в найближчий супермаркет або не на роботу за спецпропуском, то можуть культурно завернути. Потяги ходять напівпорожніми, але поліція теж перевіряє, чому й куди їдеш. Пасажирські літаки, здається, зовсім не літають. Про пороми не знаю. А ось з таксі усе гаразд — там між пасажиром і водієм скло.
У Великій Британії, як і в Україні, є державні лікарні й приватні. Лікування хворих на COVID-19 безкоштовне. За словами Ірини Міллер, ліками, масками, захисними костюмами лікарні забезпечені. Не вистачає апаратів ШВЛ, але вже переорієнтовують автозаводи на їхнє виробництво. У Британії діють також Національні центри здоров’я (на зразок наших поліклінік), терапевти у них повноцінно засобами індивідуального захисту не забезпечені. Втім, як зазначає Ірина Міллер, некритичні планові візити до лікарів переносять. Наприклад, днями їй зателефонували і перенесли на шість тижнів візит до офтальмолога.
У Великій Британії розробили алгоритм звернення до лікарень хворих на коронавірус. Госпіталізують хворих з утрудненим диханням та високою температурою. Тести на COVID-19 роблять переважно лише тим, хто потрапляє до лікарень.
— У першу чергу, потрібно подзвонити на неургентний номер, — розповідає Ірина Міллер. — Лікар поставить 50-60 запитань, і тільки тоді ухвалюватимуть рішення щодо госпіталізації. У Тоні, мого чоловіка, так було десь місяць тому, коли він повернувся з-за океану з кашлем. Закінчилось все простим візитом до дільничного лікаря й антибіотиками. Тестів не робили, температури не було.
Усіх померлих від коронавірусу спалюють у крематоріях, проте були і винятки. Наприклад, померлого рабина поховали. У Лондоні на похоронах людей немає. А ось у місцевості, де мешкає Ірина, попрощатися люди все ж приходять. «Джонсон заборонив весілля, а похорон — ні», — зазначає Ірина Міллер.
— Страх наростає. Зо два тижні тому ще працювали паби й стадіони, а Борис (Джонсон. — Ред.) розпатякував щось про вироблення загальнонаціонального імунітету. На сьогодні заходи достатні, але контроль за їхнім виконанням дуже слабкий. Наприклад, у нас вздовж мальовничих берегів каналу люди гуляють сім’ями, і розминутися на вузькій доріжці з дотриманням двох метрів неможливо, — розповідає Ірина.
На початку квітня британський уряд оголосив про нову стратегію тестування населення. До кінця місяця планують щоденно робити 100 тисяч тестів. Заради досягнення цієї мети уряд попросив допомоги бізнесу: в масовому виготовленні обладнання, потрібних реактивів та у наданні приміщень під лабораторії. Дев’ятого квітня у Лондоні відкрили першу з трьох найбільших лабораторій для тестування хворих на COVID. Лабораторія у день може робити десятки тисяч тестів. Дві інші великі лабораторії планують відкрити за півмісяця в Олдерлі Парку, що неподалік Манчестера, та у Глазго.
