Питання надання медичної допомоги і фінансування медичної галузі були підняті на нещодавньому засіданні колегії Міністерства охорони здоров’я України. Зокрема, на засіданні зазначено, що потреба коштів всіх рівнів галузі охорони здоров’я становить понад 20 млрд. грн. А фактично на охорону здоров’я у 2004 році передбачено менше половини від потреби. З них 60-80% витрачатиметься на оплату праці. На сплату комунальних послуг і енергоносіїв 10-13%. Для забезпечення медикаментами технологічного процесу лікування хворих залишається близько 8% асигнувань.
Питання надання медичної допомоги і фінансування медичної галузі були підняті на нещодавньому засіданні колегії Міністерства охорони здоров’я України. Зокрема, на засіданні зазначено, що потреба коштів всіх рівнів галузі охорони здоров’я становить понад 20 млрд. грн. А фактично на охорону здоров’я у 2004 році передбачено менше половини від потреби. З них 60-80% витрачатиметься на оплату праці. На сплату комунальних послуг і енергоносіїв 10-13%. Для забезпечення медикаментами технологічного процесу лікування хворих залишається близько 8% асигнувань. Тому на сьогодні жоден із бюджетних закладів і установ охорони здоров’я неспроможний надати медичну допомогу в повному обсязі. Зрештою проблеми медицини — не тільки у фінансуванні. Галузь давно потребує негайного реформування. Одним з виходів із ситуації, є надання бюджетними закладами охорони здоров’я платних послуг. Таким чином можна залучити додаткові кошти і сприяти більш швидкому розвитку бюджетної медицини. Однак це питання ускладнюється тим, що «на папері», тобто законодавчо, в Україні, по суті, не існує платних медичних послуг. Саме через законодавчу неврегульованість щодо оплати медичних послуг у нинішній системі охороні здоров’я з’явилося таке ганебне явище, як «тіньова медицина». Поширилася і практично вийшла з-під контролю практика так званих благодійних добровільно-примусових внесків за лікування.
