Рівне відсвяткувало День незалежності України «при параді», але спокійно. Традиційні виступи місцевих колективів, традиційний ярмарок з найрізноманітнішими товарами ручної роботи, традиційне вбрання – вишиванки. Щоправда, були і несподівані моменти. «РВ» постаралася їх уловити.
Рух у центрі міста був перекритий із самого ранку. Маршрутки все ж ходили, але через залізничний переїзд та по проспекту Миру. Хоча для деяких рівнян заборона рухатися центром на автівці була неписана. Як цей водій проскочив розставлені усюди поліцейські патрулі, залишається загадкою. Хоча, можливо, у нього були «особливі» обставини.
Учасникам ярмарки ледве вистачило місця на алеї Чайки. Щоб презентувати різноманіття своїх товарів: декупаж, вручну виготовлені корони, лозоплетіння, гончарство, вишиванки, в’язання та чимало іншого.
Розважали жителів міста вуличні музиканти. Двоє хлопців приїхали аж із самого Києва, щоб порадувати козацькою лірикою у супроводі гри на бандурі. А біля фонтанів вусатий музикант виконував на електрогітарі відому всім пісню «Україно».
Рівняни не забули про традицію відзначати День незалежності у вишиванках. І хоча прохолодна погода змусила багатьох із них залишити свої вишиті сорочки та сукні вдома, більшість все ж одягнула традиційний український наряд. При чому приходили цілими «вишиваними» сім’ями.
Директор Рівненської обласної філармонії Микола Орешко запевняв, що свою оригінальну рожево-блакитну сорочку вишивав сам, власними руками. А його дружина тільки допомогла з вибором кольорової гами та підбором відповідних брюк і туфель. Біля пам’ятника Шевченку облаштували сцену. Ведучою була прекрасна актриса Рівненського обласного музично-драматичного театру Ніна Ніколаєва. Малеча, ледве дотягуючись до мікрофону, читала патріотичні вірші про Україну. Виступали місцеві танцювальні колективи, наприклад, «Полісянка», «Едельвейс» та інші.
А поряд міський голова Володимир Хомко давав інтерв’ю журналістам. Розповів, що для нього День незалежності - важливе свято, проте День міста – набагато важливіше. Пізніше його відволік місцевий житель, який на вухо висловлював йому чи то свою претензію, чи то прохання. Разом із п.Хомком на майдан прийшла і його «свита» - заступники та керівники управлінь.
Були і дрібніші «держпрацівники» - двірники. От у них дійсно було багато роботи – можна тільки поспівчувати. Щоправда, мабуть, в честь свята їм роздали новенькі віники – щоб виглядали гарно і не псували загальної картини.
У натовпі було помічено багато військових та просто чоловіків у камуфляжі. Поліцейські розважали дітей, дозволяючи їм залізти до патрульного авто та приміряти кашкети. Тут і там сновигали дітлахи з кульками та солодкою ватою. Святковий настрій витав усюди. Ним перейнялися й іноземці.
