Рівненська обласна рада має понад сотню комунальних закладів, від частини з яких, як зазначають депутати, давно потрібно відмовитися. Віднедавна навіть почали говорити, що зайве фінансувати деякі медичні заклади.
Торік, наприклад, в обласній раді обговорювали можливість перевести на самоокупність обласну стоматологічну поліклініку. Бо ж, підмічали депутати, стоматологія в усьому світі – доволі прибутковий бізнес, і тільки комунальні стоматкабінети чомусь у постійних збитках. Проте перевести на госпрозрахунок поліклініку не змогли – не дозволяє законодавство. Інша справа – діагностичний та «чорнобильська лікарня», які на сьогодні у багато чому дублюють функції обласної лікарні. Припинити їх фінансувати з обласного бюджету і змусити заробляти самотужки, віддати у приватні руки або перепрофілювати – те, про що давно говорять депутати. Але втілювати задум у життя найближчим часом не будуть. Бо наступного року – вибори, а реорганізація медичних закладів – «непопулярне рішення».
Про відмову від діагностичного та чорнобильської заговорив депутат Богдан Файфура під час відеозустрічі у газеті «Рівне вечірнє»:
— Вважаю, що обласна рада має п'ять ключових комунальних закладів: онкодиспансер, водоканал, дитячу та дорослу лікарні й перинатальний центр. Наша відповідальність — нормально фінансувати ці заклади і забезпечити комфортні умови для громадян, які отримують там послуги. Натомість ми виділяємо тільки 600 тис. грн. у рік на медикаменти для 26 тис. онкохворих області. І утримуємо два заклади, яких немає у медичних мережах інших областей: «чорнобильську лікарню» та діагностичний центр. Вони обходяться нам у 70 млн. грн. на рік. Ці кошти ми могли б використати на харчування хворих у лікарнях та медикаменти. У мене є пропозиція: віддаймо, наприклад, діагностичний за одну гривню в оренду. Так ми вивільнимо 40 млн. грн. бюджетних коштів, а це колосальна сума. Діагностичний, вважаю, вичерпав свої функції. Він був створений, коли ми не мали в області достатньої кількості медичного обладнання у лікарнях і потребували закладу, де можна було б зробити якісні аналізи чи обстеження. Тепер таким же, як у діагностичному, обладнанням забезпечені практично усі медзаклади.
Роман Шустик, головний лікар Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру:
— Люди самі нас обирають. Торік ми мали 200 тисяч нових пацієнтів. Щодня до нас звертається близько тисячі людей. Жоден приватний заклад такого результату не дасть. Депутати говорили, що діагностичний центр можна зробити неприбутковим підприємством — послуги стануть платними для більшості, але ми повинні будемо зберегти соціальні пакети для учасників АТО, переселенців і т.д. Нині на Заході, до речі, навпаки, повертаються до таких моделей — сконцентрувати якісне обладнання для обстежень в одному місці.
Сергій Шевчук, головний лікар Рівненського обласного спеціалізованого диспанcеру радіаційного захисту населення:
— Ми лікуємо соціально незахищених — чорнобильців, окрім того, у нас проходять лікування діабетики і діти, хворі на муковісцидоз. З обласного бюджету нам виділяють 30 млн. грн. Також ми отримуємо 3 млн. грн. з державного бюджету на медикаменти для чорнобильців та маємо безкоштовні медикаменти за програмами для діабетиків і хворих на муковісцидиз. Перехід на самозабезпечення — не питання цього року.
Юрій Осіпчук, начальник обласного управління охорони здоров'я:
— Діагностичний виконує багато дублюючих функцій з обласною лікарнею, тому згоден із тим, що його потрібно перевести на госпрозрахунок — нехай сам заробляє і виживає. Навіть якщо виходитиме на «нуль», принаймні буде збережено колектив. Але потрібно буде залишити на бюджетному фінансуванні відділи репродуктології та фізкультурної медицини. Віддати в оренду цей заклад, як на мене, — не вихід. Потрібно думати про колектив, який орендар може не зберегти. Щодо диспансеру радіаційного захисту населення, то враховуючи велику кількість чорнобильців в області та складену серед них традицію звертатися саме до цього закладу, не бачу можливості його закрити. Окрім того, там є унікальне для області відділення ендокринології. Варто з цього закладу забрати дублюючі послуги, які надає обласна лікарня. Але є й інший вихід: якщо завершиться реформа МОЗ, медзаклади стануть автономними, гроші ходитимуть за пацієнтом, який матиме змогу обирати ту лікарню, яку вважатиме за найкращу, неефективні медзаклади самі не виживуть.
Віталій Бойко, голова комунальної комісії облради та головний лікар обласної дитячої лікарні:
— Я такої ж думки, як і Богдан Файфура. Діагностичний потрібно перевести на госпрозрахунок і запросити європейських інвесторів, які могли б обладнати заклад новітніми технологіями. Тоді б хворим не довелося їздити на обстеження до Німеччини чи Італії. Але здавати в оренду потрібно, чітко прописавши, що з першого по дев'ятий поверх там буде медичний заклад, а не якесь кафе. Щодо «чорнобильської лікарні», то нагадаю, що створена вона була для обслуговування VIP-персон. Її функції може виконувати і обласна лікарня, отримавши фінансування на лікування чорнобильців. А диспансер можна було би перепрофілювати у реабілітаційні центри різних профілів, яких потребує область. Потім обласний бюджет ще навіть міг би заробляти на реабілітації. Але у нас це питання тягнеться ще з часів розпаду СРСР. Ніхто не хоче щось змінювати. Бо непопулярно.
Алла САДОВНИК.
