Днями минає рік, як Рівенська обласна філармонія отримала нового директора. Призначення на цю посаду відомого організатора Миколи Орешка багатьма сприймалося скептично, хоча зараз сам директор каже, що минулий рік позначився реформами в роботі, а це говорить саме за себе.
— Як тільки почав працювати у філармонії, я казав — її треба рятувати. Колишнє керівництво на мене ображалося, але насправді так і було. Звісно, за рік, що минув, багато зробити не встигнеш, але у нас певні досягення є. Перш за все ми знайшли фінансового партнера — «Укргазбанк», а це для не зовсім прибуткової структури, мабуть, момент позитивний. Омолодили колектив, взяли на роботу гурт «Дуліби», співака Сашка Невже. Частково вдалося вирішити проблему транспорту. Але головне наше досягнення — це принципові зміни самого підходу до роботи. Нам вдалося створити новий бренд філармонії — організації, яка здатна робити цікаві та оригінальні концерти. Привезти артиста мало — треба привернути до нього увагу, адже музика — це той самий продукт, який треба вміти продати. І ми почали продавати — почали робити якісні афіші, запустили рекламу на радіо та в газетах, ввели систему VIP-карток для наших партнерів. І що головне — ми вгадали потреби нашого глядача, ми даємо йому те, що він хоче чути й бачити. Нарешті Зал камерної та органної музики почав збирати аншлаги, причому іноді на спецпроекти не всім вистачає квитків — і це реальне досягнення, яке свідчить про те, що ми рухаємось у потрібному напрямку. Приклад правильного підходу: в Луцьку, куди ми привезли скрипаля Авнера Веріуса, я сказав, щоб квитки ставили по 10-40 гривень. Мені дивувалися: а хто ж прийде? А потім дякували: спасибі, Миколо, ми тепер бачимо, що глядач згоден платити гроші за якісні концерти. — Рік тому ваше призначення стало для багатьох несподіванкою. Не страшно було йти у майже незнайому галузь? — Я тоді знав, що йду в здоровий колектив. Були, щоправда, певні «пухлини», але тепер їх немає. Працівники філармонії — це професіонали своєї справи, яким перш за все був необхідний керівник — фаховий менеджер. Для мене ця робота не стала новою, я ж стільки років займався організацією концертів, а тому всю «кухню» добре знаю. Філармонії рік тому не потрібен був керівник із дипломом консерваторії — в даній ситуації це лише папірець. Я, до речі, ноти знаю, сім років в оркестрі грав, але тут важливі якості саме організатора, менеджера — власне, людини, яка знає, як на мистецтві можна отримувати прибуток. І з першого дня я казав артистам: люди добрі, ми можемо заробляти. Але була одна проблема — музиканти боялися виявляти ініціативу, я відчував їх затиснутими в якісь рамки. Вони мене питали: «А що, можна так робити?». Я відповідав: «Так треба робити!». Зараз я намагаюся стимулювати кожного артиста філармонії знаходити свій унікальний образ, а це, в свою чергу, допоможе знайти свого глядача. Я хочу, щоб артист виявляв ініціативу! — Окрім творчих, у філармонії ще й інших проблем завжди вистачало... — Ми не побоялися поставити перед владою проблему ремонту органного залу, хоча мої попередники чомусь цього не робили. Зокрема, зараз вже виділені кошти на ремонт даху. А в приміщенні самої філармонії у підвалах багато років було дуже сиро — всі казали, що це через грунтові води. Я писав всім, кому можна, поки не з’ясувалося, що це проблеми каналізації. Як тільки все буде в порядку, в тих кімнатах ми зможемо обладнати студію звукозапису. Загалом, минулий рік був важким — ми пробували, експериментували, але в майбутньому буде легше.
