Із 1 липня 2021 року набирає чинності закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Більшість українців досить довго чекали на ці зміни. Про відродження українського села, нові можливості для кожного українця та залучення молоді у розвиток держави в ексклюзивному матеріалі для agronews.ua розповідає народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
— Пане Дмитре, Ви є активним прибічником впровадження земельної реформи. Окресліть, будь-ласка, у п’яти тезах позитивні зрушення для звичайного українського фермера після впровадження змін.
— Я є активним прибічником розвитку українського села. Україна — аграрна країна з величезним сільськогосподарським потенціалом. Мій пріоритет — працювати над піднесенням невеликих фермерських господарств.
Стосовно земельної реформи, то вважаю, що її потрібно було здійснити ще 20 років тому, в той час коли агросектор незалежної України починав формуватися. Але ж в ті часи (як і багатьма роками згодом) це було вкрай невигідно політиканам, які лобіювали питання розвитку та формування великих холдингів, а не інтереси пересічних дрібних фермерів. Політики минулого увесь час однією рукою «рятували» українське село, а іншою — свідомо обмежували пайовиків у можливості реалізації свого законного права — права власності на землю. Про розвиток фермерського руху йшли лише популістичні балачки.
За відсутності зрозумілих правил гри на агроринку, українське село пішло шляхом глобалізації. Пайовики, не маючи гідних альтернатив, змушені були віддавати в оренду за безцінь свою землю. Це стало запорукою розвитку та становлення так званих агрохолдингів, які побудували свій бізнес на дешевому чорноземі. Але разом з тим, ці сільськогосподарські гіганти перетворилися й на якорі розвитку українських фермерських господарств. Переважна більшість сучасних агрохолдингів орієнтовані на експорт, а Україну використовують як «продовольчу базу» для продажів за кордон.
Наразі земельна реформа просувається значно важче, ніж могла б раніше. Чому? По-перше, земля, що мала бути справедливо розпайована серед усіх українців — була незаконно розкрадена за «сірими схемами». По-друге, на ринку вже склалися договірні земельні відносини, що реформувати нелегко. Помилки виправляти важко, а політичні ще й дорого.
Але нам вдалося законодавчо довести, що земля належить українцям. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. І вже з 1 липня цього року звичайний український фермер відчує це. Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення дозволить власникам паїв дарувати, купувати, міняти, продавати ділянки, а разом із тим залучати кредитні кошти для розвитку власних господарств: садівництва, ягідництва, овочівництва тощо. Це вагоме надбання у порівнянні з раніше діючою можливістю здати за безцінь землю в оренду на 49 років.
Земельна реформа — це зелене світло для фермерів! І у цьому контексті варто нагадати ще про надану розширену державну підтримку сільськогосподарських галузей у 4,5 млрд грн з бюджету у 2021 році. До речі, з минулого року вперше в історії державні дотації пішли господарствам, а не холдингам. Наразі ми включили у державну програму вівчарство, козівництво, органічне виробництво, картоплярство, бджільництво тощо. Сьогодні наголошуємо на меліорації та зрошенні, щоб кожен квадратний метр української землі міг ефективно і безпечно працювати на наших фермерів, незалежно від погодних умов.
Майбутнє — за малим та середнім фермерством!
— Але думки щодо купівлі-продажу української землі різняться. І іноді Ваші опоненти зовсім некоректно висловлюються з цього приводу. Чим аргументуєте свою позицію?
— З боку так званої опозиції чи «старих політиканів» це виглядає як звичайнісінька політична гра. Хто їм вірить після стількох років відвертої брехні в обличчя? Вони вже десятки років так «рятують» українське село і селян, що за цей час села вимерли, а тисячі українців повтікали до міст чи за кордон.
«Земельні» міфи, які вони всіма силами намагаються популяризувати — це махровий популізм без права на життя: всю землю розпродадуть іноземцям, українське фермерство знищать, прозорі аукціони також не влаштовують, і взагалі — цілковита «зрада» українського народу. Але насправді ж, коли ми говоримо про право продажу землі, мова йде про приватну власність. Комунальні й державні землі сільськогосподарського призначення не для продажу. Законодавчо закріплена їхня передача для ОТГ, щоб люди на місцях раціонально їх використовували, а не їздили в пошуках папірців до столичних чиновників. Парламентський спам у вигляді декількох тисяч поправок до земельної реформи від деяких фракцій блокував саме цей наш крок.
Думаю, найкраще, що «старі політикани» можуть наразі зробити для нашої країни — піти вже нарешті на відпочинок, переїхати зі своїх багатоповерхових київських котеджів у село та зайнятися справжньою корисною справою — відкрити невеликі молочні ферми. У сучасній політиці вони лише шкодять українцям. На реформах «забери в бідного, віддай багатому» поставлена жирна крапка ще у 2019 році.
— Законопроєктом № 5333, автором якого Ви є, пропонуються певні зміни у провадженні діяльності фермерських господарств. Чого саме вони стосуються?
— У законопроєкті є дві головних норми, на яких варто наголосити.
Знизити нижню межу для реєстрації сімейних господарств до 1,05 га. Об’їздивши села Західної України, зрозумів, що більшість господарств тут мають паї менш як 2 га (нинішня нижня межа для реєстрації сімейного господарства). Тому варто знизити цю межу, щоб селяни могли вести офіційну діяльність, отримувати доступні кредити і дотації з державного бюджету.
Внести зміни до Податкового кодексу, щоб аграрії не сплачували ПДВ на з якихось причин знищений врожай. Зокрема, така ситуація сталася на Одещині у минулому році, коли від посухи пропало понад 300 тис посівів, а аграрії вимушені були все одно сплачували ПДВ.
Ці дві важливі законодавчі зміни будуть позитивно сприйняті у стінах парламенту, сподіваюсь на підтримку колег.
— Наразі українська молодь масово виїжджає за кордон працювати саме у сфері сільського господарства. Навіть карантин не став їм на заваді. Але ж після того, як повноцінно запрацює ринок обігу сільгоспземель, купити пай, оформити його у власність та започаткувати власне фермерське господарство буде не мрією, а реальністю, так?
— Найбільший відтік молоді за кордон був з середини 2014 року до 2018–2019 років через очевидні причини. Всі ми пам’ятаємо, як навіть пункти пропуску на кордоні не справлялись, і це було страшно. Сьогодні відтік зменшився, але ми маємо створити такі умови в державі, щоб не тільки зупинити це явище, а й повернути українців додому з закордону.
Після запуску обігу земель молоді буде вигідніше працювати на селі. Якщо мова йде про західні області, то це стає навіть деяким модним трендом. Наведу вам простий приклад. Молодій родині, після весілля, економічно вигідніше буде придбати будинок у селі зі своєю власною землею, адже закинутих подвір’їв у селах чимало і коштують вони дешевше за «євробляхи». Згодом цьому молодому українському подружжю варто зареєструвати власну сімейну молочну ферму з поголів’ям від 5 до 50 дійних корів. Причому ця новостворена українська родина ще отримує 50% компенсації за будівництво ферми, плюс до 54 тис. грн компенсації за кожного нетеля, а також 30 тис. грн за кожну голову власного приросту і ще по 5 тис. грн щорічно на утримання кожної дійної корови. Я вважаю, що це вагома підтримка з боку держави, що дає можливість не тільки розпочати власну справу на рідній землі, а й розвиватися та отримувати згодом прибуток.
Повертаючись до прикладу молодого закоханого подружжя, ще хочу додати, що новостворена родина одночасно з будівництвом власної молочної справи може засадити 3–4 га землі садом і ще тут отримати 80% компенсації від держави. І це я навів лише один приклад з-поміж інших багатьох можливих варіантів розвитку прибуткового бізнесу в селі.
Безумовно, залишаються й деякі складнощі. Непросто побороти бюрократичну машину, і на шляху до дотацій є свої перепони. Але це точно простіше, ніж раніше. Щоб спростити систему, удосконалити її, ми підготували законопроєкт, який вже став Законом про електронні реєстри. Вже наступного року їх має запустити МінАПК. Це спростить оформлення держпідтримки, що буде доступною в електронному вигляді без участі будь-якого чиновника. Для того, щоб скористатися підтримкою, буде потрібен лише якийсь ґаджет і інтернет. Щодо інтернету, до речі, зараз активно впроваджується програма Президента, у рамках якої 15 000 сіл забезпечать швидкісним інтернетом.
Я впевнений, що розвиток молодого фермерського руху та відродження українського села — це шлях до національного успіху. Якісні, крафтові продукти будуть у ціні та великому попиті. А самозайнятість селян — буде гарантувати розвиток сіл, селищ.
Моя позиція базується на багаторічному успішному досвіді в агробізнесі.
— Сільське господарство охоплює дуже багато видів діяльності. Який з них, на Вашу думку, більш перспективний? Або з чого найкраще стартувати, наприклад, молодому українському подружжю, що вирішило переїхати в село і працювати на рідній землі?
— Займатися вирощенням технічних культур чи зернових на малих наділах — збитково. Рекомендував би молодим фермерам звернути свою увагу на садівництво, ягідництво, овочівництво та тваринництво. До речі, Генеральна Асамблея ООН проголосила 2021-й Міжнародним роком овочів та фруктів. Крім того, вирощування домашньої свійської птиці та домашнє яйце досить прибутковий напрямок. Разом із цим, розробляючи бізнес-план, необхідно враховувати власну переробку: виробництво сирів, ковбас, випікання домашнього хліба, зелені тощо. У попиті завжди те, у чому споживач має нагальну потребу щодня. Зрозуміло, що краще поєднувати та одночасно займатися декількома напрямками. Це гарантуватиме стабільний дохід та можливість уникнути сезонності. Але, як розповідав раніше, потрібно не забувати за маркетинг!
— Що покроково необхідно зробити, щоб взяти участь у програмі державної підтримки аграріїв-2021? Особливо, якщо це фермер-початківець.
— По-перше, селянин має здійснити офіційну реєстрацію. Держпідтримка надається тільки зареєстрованим фермерам, і по-іншому це зробити неможливо. Для цього потрібно підготувати необхідні реєстраційні документи, залежно від напрямку, яким фермер займається. Документи необхідно подати до департаменту сільського господарства в обласній адміністрації. Наступного року система запрацює і в електронному вигляді, що значно спростить процедуру.
Якщо ви зіткнулися з якимось перепонами на цьому шляху, чи то суто технічними, чи то бюрократичними — підписуйтесь на мою сторінку в ФБ, інстаграм, телеграм і пишіть мені. Я завжди, по можливості, надам консультацію та підтримку.
Ще хочу нагадати майбутнім чи нинішнім фермерам, що при купівлі української техніки діє компенсація у розмірі 25% від вартості в офіційних виробників техніки. На моє переконання, у кожному селі має працювати мінімум 20–30 українських фермерів. Це розвиток села та безпека харчування в якісних та економічних показниках.
