Рідкісні в останні роки морози в Україні, снігопади в Європі, землетрус на Гаїті... Схоже, природа збожеволіла! Сама по собі чи в результаті діяльності людини? Глобальне потепління — факт чи міф, вигідний політикам?
Винен Гольфстрім? Відомо про величезний вплив на клімат Старого Світу циклонів, які приходять з північної Атлантики, — вони приносять повітря, прогріте теплою течією Гольфстрім, і помірну вологість. Європейцям говорять про глобальне потепління і парниковий ефект: за останнє сторіччя середня температура на Землі підвищилася на 0,7°С, і далі процес буде тільки наростати. У грудні в Копенгагені відбулася конференція ООН з клімату, а через кілька тижнів природа, ніби глузуючи, вдарила по Європі морозами. «Як же так? — дивуються люди. — Якщо це потепління, то яким могло б бути похолодання?». ”А це і є похолодання, але спровоковане воно потеплінням», — стверджує Олексій Карнаухов, автор наукової теорії, яка пояснює настання льодовикових періодів у Північній півкулі. Відповідно до його розрахунків, не за горами черговий льодовиковий період, який зробить нормальне життя в багатьох країнах Європи неможливим: «Такі періоди бували і раніше. Причина — у зупиненні Гольфстріму. Зараз він доходить до Баренцевого моря, обігріває всю Європу — завдяки йому Мурманськ є незамерзаючим портом. Але все вказує на те, що в найближчі роки Гольфстрім може зупинитися». Справа в тому, що при своєму русі на північ Гольфстрім перетинається з холодною Лабрадорською течією, яка «пірнає» під нього, не заважаючи досягати північних окраїн Європи. Це відбувається тому, що вода в Лабрадорській течії холодніша і, отже, важча. Виходить щось на зразок дворівневої розв’язки — два потоки благополучно минають один одного. До чого ж приводить глобальне потепління? Арктичний лід, і в першу чергу гігантський льодовик Гренландії, тануть і тим самим наповнюють Північний Льодовитий океан прісними водами. До того ж зростає вологість, від чого збільшуються опади і сток рік, які несуть в океан прісну воду. У підсумку Лабрадорська течія стає менш щільною, вона вже не «пірнає» під Гольфстрім, а врізається в нього. Що далі? Затор, весь рух зупиняється. «Є дані, які свідчать, що в минулому Гольфстрім зупинявся буквально протягом одного року. Нинішні температурні аномалії — провісники прийдешнього заледеніння», — говорить Олексій Карнаухов.
Земля для нас — загадка? Отже, примхи погоди — наслідок глобального потепління? Те, що воно відбувається, ніхто не заперечує. Суперечки йдуть про причини. Одні вчені звинувачують в усьому людство: промислові відходи наповнюють атмосферу газами, які, немов плівка в парнику, не випускають з перегрітої планети надлишки тепла. Інші вважають, що тут переплутано причину і наслідок: мовляв, це спочатку потеплішало, а потім вже океан став викидати розчинену в ньому вуглекислоту, а вічна мерзлота — метан. Тоді виникає питання: чому потеплішало? Версій безліч. По-перше, на клімат Землі впливає Сонце, чия активність підлягає різним циклам. По-друге, періодично міняється орбіта нашої планети і кут нахилу осі її обертання, що позначається на кліматі. По-третє, існують невідомі нам взаємодії між Сонцем і планетами, здатні впливати на розподіл і силу різних видів енергії. Погано вивчений і Світовий океан — величезний акумулятор сонячної енергії. Раптом це він за власною волею вирішив звільнитися від накопичених запасів? Є ще вулкани, які викидають в атмосферу аерозолі і вуглекислоту. Нарешті, сама Земля до цих пір представляє для нас загадку. Якщо людське тіло без видимих причин змінює свою температуру протягом дня, чому б планеті не робити те ж саме?
Сніг на 15 років — Клімат найбільше залежить від плям на Сонці, які формуються за законом датчика випадкових чисел, — впевнений Євген Боровков, начальник відділу космічної безпеки НДІ промислової і морської медицини. Він багато років вивчає природні катаклізми — тайфуни, землетруси. Цими стихіями керують ті ж плями на Сонці. — Що буде далі — невідомо нікому, але не глобальне потепління, — рішуче додає п. Боровков. — От вам контрдовід — торік найвища африканська вершина Кіліманджаро одяглася в таку сніжну шубу, яка не розтане 15 років.
Хто провокує природу? Те, що людина впливає на клімат, безперечно. Але часто вона робить це навмисно. Взяти хоча б горезвісний «розгін хмар» на свята. — Розпилення з літаків препаратів йодистого срібла напередодні 9 Травня може привести до того, що в Москві буде плюс 36 градусів при вологості 85%, а на Чорному морі в цей час — плюс 23° при вологості 50%, — пояснює Андрій Шалигін, доктор філософії, військовий учений. — Природа не терпить порожнечі. Якщо в одному місці щось пішло не за її законами, утвориться «кліматична воронка», і в неї затягує, наприклад, гарячий антициклон з Азії. Цю технологію десятиліттями розробляли для військових цілей, а тепер цивільні, почувши про реагенти, але не зрозумівши, у чому суть, застосовують методику для «керування погодою. Вже лунають припущення, що кліматичні аномалії останніх років викликані цими «іграми з природою», а то і застосуванням атмосферної (кліматичної) зброї. — Способи провокації природних явищ різноманітні, — продовжує Андрій Шалигін. — Наприклад, на два циклони, що йдуть назустріч один одному, розпорошуються компоненти, які вступають у реакцію тільки при з’єднанні. Вони зустрічаються, і відбувається детонація суміші (за принципом «вакуумної бомби», коли у великому обсязі випалюється кисень), який призводить до «схлопування» повітряного простору». Офіційно кліматична зброя заборонена міжнародними конвенціями, але це не заважає США мати на Алясці проект під назвою HAARP. Цей науково-дослідний комплекс призначений для вивчення полярного сяйва, але в принципі він здатний маніпулювати погодою в глобальному масштабі. А, як говориться, якщо в першому акті п’єси на стіні висить рушниця...
У клімату здали нерви Олександр ГІНЗБУРГ, заступник директора Інституту фізики атмосфери, доктор фіз.-мат. наук: — Нинішня холодна зима в Європі цілком укладається в представлення про потепління клімату. У середині 2000-х років процес потепління трохи сповільнився, але це не більш ніж відхилення від норми. З глобальним потеплінням пов’язана інша тенденція, яка користуючись висловом засновника нашого інституту А. Обухова, можна назвати збільшеною нервозністю клімату. Потепління більш виражене в полярних широтах, ніж у тропічних. Через це зменшуються температурні перепади від полюсів до екватора, і тому природні аномалії — посухи, повені — стають більш ймовірними і більш тривалими. Яка роль цивілізації в наявній тенденції — основне питання сучасності. Від його рішення залежить, чи потрібно людству починати надзусилля із зниженням викидів, які провокують парниковий ефект. На мій погляд (і його розділяє більшість учених), наполовину, якщо навіть не більше, потепління викликане саме антропогенним (людським) фактором. Що можна пророчити вже зараз? Вітебська область Білорусі багато років випереджала за врожайністю сусідів. Секрет у тому, що місцеві хлібороби завжди користувалися прогнозами погоди Станіслава Станьковського. Учитель фізики давно помітив, що при обертанні Землі із заходу на схід атмосферна «сорочка», відстаючи від «тіла», зміщається до заходу. За 8 років це відставання робить повний оборот. Тобто за рік — 360:8 = 45 градусів. Тому-то сьогодні у Вітебську така ж погода, яка була торік в Омську. Такий найпростіший алгоритм прогнозів Станьковського. Літо 1972 р. жителям Москви і Підмосков’я запам’яталося страшною посухою — горіли торфовища, столицю заволокло гаром. А в ті ж дні в Красноярському краї не вщухали зливи. Наступним літом «московська» посуха вдарила по Португалії, а «сибірські» зливи вразили Поволжя і Донбас. Ще через рік, у 1974-м,у дощі змістилися в Німеччину. Спостереження Станьковского можна застосувати до будь-якого міста. Приміром, хочемо знати, яким буде 23 вересня 2010 р. у Вітебську. Додаємо 11 днів (різниця між сонячним роком — 365 днів і місячним — 354 дня) і повернемося до попереднього року: дивимся, яка була погода 4 жовтня 2009 р. в Омську. І можна сміло пророкувати торішній омський результат для Вітебська. Киянам доцільно заглядати в торішні метеонагляд по Караганді. Зрозуміло, що це усього лише схема, яка не враховує нюансів. Вона коректується виправленнями на близькість моря, високогір’я, океанічні течії... Але принцип, перевірений 35 роками спостережень, дає виправданість прогнозів 75-80%. По розрахунках, у 2010 р. особливих аномалій не очікується. Правда, у липні Західну Європу вразить посуха з епіцентром у Німеччині.
Як позначиться зміна клімату на здоров’ї людини? На думку авторитетних фахівців, українці можуть не справитися з різкою зміною кліматичних умов. — Будь-яка зміна клімату впливає на здоров’я людини. Важливо, щоб при цьому в організмі людини вистачило ресурсів пережити ці зміни й адаптуватися до нових умов. А от здатність адаптуватися залежить від того, наскільки швидко і різко змінюється погода, — стверджує професор Геннадій Апанасенко. — Ми сьогодні уже вміємо визначати рівень здоров’я людини. Чим він вищий, тим менше шансів, що організм піддасться хворобам. І, треба сказати, статистика не радує: тільки 1% жителів країни має «безпечний» рівень здоров’я. Ще 20 років тому частка населення з цим рівнем здоров’я дорівнювала 8%. Для порівняння, у США серед застрахованих дорослих ця цифра досягає 80%.
Особлива думка Протоієрей Геннадій Андріянов: — Багато природних катаклізмів прямо пов’язані з моральною поведінкою людей. Згадаймо Всесвітній потоп, який став божественною відплатою за моральне падіння людства. Тоді на всій землі Господь побачив тільки одного праведного Ноя з родиною і заздалегідь попередив його про катастрофу, що насувається. Ной побудував ковчег і врятувався разом із близькими. Вже після потопу Бог не раз посилав людству «дзвіночки». Наприклад, у IV столітті святитель Василь Великий писав про те, що у світлі наших гріхів навіть сам клімат позбавляється його природних проявів, коли зима зовсім не зима і літо не літо. А апостол Петро у своєму другому посланні, згадуючи Всесвітній потоп, говорить, що в майбутньому на землю може обрушитися Божа кара у вигляді всепоглинаючого вогню. Людина забуває, що в плані Божого домобудівництва він, як вінець творіння, покликаний Богом до співтворчості. Задача людини — прикрашати навколишній світ, бути природі дбайливим хазяїном. Однак частіше він поводиться як хижак. У своєму бажанні невтримного споживання він готовий знищувати природу. Його навіть не зупиняє думка про майбутні покоління — дітей, онуків. Потрібно перестати бути цинічним споживачем, виявити турботу, любов до близьких, до братів наших менших, до матінки-природи. Чим більше ми принесемо в цей світ любові, тим більше в ньому буде гармонії — щиросердечної і фізичної.
