Чутки довкола близької відставки начальника Рівенської обласної міліції полковника Григорія Зарічнюка вперто циркулюють у коридорах УМВС і поки що не виходять на широкий загал. Разом з тим, повірити у те, що «людина міністра Луценка», витримавши серйозне випробування ще під час свого призначення, залишить свою посаду, можна. І причиною такого кадрового рішення стане зовсім не голова ОДА, який, як відомо, хотів би бачити іншу людину біля керма «своєї» міліції і який ще не забув місяць лютий, коли змушений був піти на компроміс із земляком-міністром щодо Зарічнюка. Ймовірніше за все, що звільнить полковника сам Луценко, який віднедавна позбувся прикрої приставки «в.о.» біля своєї посади після затвердження нового уряду, а тому має право приймати найрішучіші кадрові рішення.
Невдоволення роботою «рідної» рівенської міліції міністр МВС Юрій Луценко публічно висловив першого вересня. «Перший дзвоник» у рівенській гуманітарній гімназії, куди прибув пан Юрій, збігся у часі з «останнім дзвоником» для Зарічнюка. Адже закінчився не лише перший, двомісячний термін, за який потрібно було виконати першочергові завдання міністра, але й другий термін, призначений через поблажливість Луценка до вірного полковника, який працював у важкому середовищі «друзів» і «підлеглих». До вересня Зарічнюк не «посадив» як фігурантів колишніх фінансових і кримінальних скандалів, так і сучасних «фарбованих лисів», котрі поспішили засвідчити свою вірність і запропонувати певні послуги новому керівництву області. Навіть «хірургічне втручання» в оточення пана Червонія, в результаті якого, зрештою, і позбулися своїх посад заступник та радник голови ОДА Дмитро Крючков та Ігор Голод, відбувалося з Києва, Головним слідчим управлінням МВС. Мляво очищалися органи внутрішніх справ і від деяких одіозних «правоохоронців» . Втомившись від перекриття каналів незаконного видобутку бурштину та нелегального розмитнення автомобілів, місцеві пінкертони спробували потренуватися у «приземленні» на… лікарях. Безперечно, що до зростання авторитету міліції це не призвело. Та, напевне, основною причиною імовірного звільнення пана Зарічнюка стануть майбутні вибори. Що-що, а гратися у політику і знаходити компроміс між наказами міністра та розпорядженнями голови ОДА, «чіпати» одних і «не наближуватися» до інших, Григорій Зарічнюк не навчився. А можливо, і не зміг. Не його, досвідченого міліцейського офіцера, це стихія. Нещодавно про зміни у керівництві обласного силового відомства почали говорити і особи, наближені до місцевої влади. Щось «чув» про ці зміни керівник регіональної приймальні Президента Михайло Бузинарський. Черговий раз невдоволення паном Зарічнюком висловив і голова ОДА — благо, привід підходящий знайшовся — полковник насмілився (страшно подумати) не прийти на понеділкову нараду в облдержадміністрацію. Раніше офіційний виклик всій міліційній команді Рівенщини з місцевого «Білого дому» був кинутий минулого тижня передовицею у провладній газеті. Чи то виконуючи вказівку розсердженого керівництва, чи то справді палаючи від праведного гніву, але вперше в історії області щонайменше сім вищих офіцерів МВС, згадувані «незлим тихим» словом у передовиці, подали позови на ту газету, домагаючись кожен компенсації у 10 тисяч гривень. Гроші, кажуть, відразу ж перерахують на дитячий будинок. Примітною подією стала і позавчорашня прес-конференція профспілкового лідера обласної МВС — полковника Анатолія Онищука. Заявивши (і довівши) відданість помаранчевим ідеалам рівенської міліції (принаймні кращої її частини на чолі із собою), пан Онищук вкотре нагадав усім про своє існування, заслуги і невдоволені ще з лютого амбіції посісти місце головного міліціонера Рівенщини. Якщо вірити пану Онищуку, то Григорій Зарічнюк — його учень, причому здібний і хороший учень, от тільки «не все в нього ладиться з командою». До публічної появи пан Анатолій готувався ретельно — чого варта лише озвучена ним концепція реформування МВС! Безумовно, зроблено було все, щоб про захисника честі рівенських міліціонерів і видатного теоретика-реформатора згадали і в Києві під час прийняття кадрових рішень. Можна розглянути як варіант розвитку подій знаходження паном Онищуком вірних союзників з ОДА і… черговий скандал з призначенням начальника УМВС. Бо, кажуть, Юрій Луценко вже визначився із «своєю» людиною. Якийсь час міністр проводив співбесіди із потенційними кандидатами на місце Григорія Зарічнюка. За деякою інформацією, усі троє кандидатів — уродженці Рівенщини, але останні п’ять-десять років в області не працювали, тож вони абсолютно не пов’язані з історичними місцевими «розкладами». Зрештою, вибір міністра Луценка нібито вже зроблено і зупинився він на клеванцю Сергію Піддубному, який зараз очолює відділ внутрішньої безпеки Львівської міліції. Примітним у кар’єрі пана Піддубного (позаочі прозваного за принциповість і віру в злочинну сутність людини «Жегловим») є, окрім служби у прикордонній контррозвідці та роботі в легендарній ОБХСС, його потяг до очищення міліцейських лав. Не один генерал у Львові стогнав від заповзятості пана Сергія. Та що там казати, на третій день після призначення на посаду у внутрішню безпеку принциповий правоохоронець провів обшук у… свого колишнього міліційного начальника. Щодо Григорія Зарічнюка, який ніби опинився між двох вогнів, то він, слід віддати йому належне, зберігає олімпійський спокій. — Ніякої розмови із паном міністром щодо моєї відставки я не мав, — запевнив кореспондента «РВ» пан полковник. — Міліція Рівенщини та її керівництво працює у звичному режимі, виконує поставлені перед нею завдання. А усім недоброзичливцям пораджу «не копати яму», бо самі вони можуть там опинитися. Що ж, зрозуміти до кінця логіку кадрових призначень Луценка навряд чи може Зарічнюк (говорять навіть про екс-начальника рівенської міліції генерала Керницького, тільки, за різними даними, тому шукають місце рівня «губернатора» чи замміністра). Але й нічого дивного у цьому немає — після вересневої відставки уряду ніхто, здається, не знає, як воно точно буде. На фоні радикальних змін звільнення одного полковника ніхто і не помітить. Навіть якщо разом з ним звільнять і ще одного «даішного» підполковника.
