Кожна друга жінка, яка звертається до Рівенського центру «Жінка для жінки», потерпає від домашнього насильства. Причому, не можна сказати, що воно процвітає лише у неблагополучних сім’ях. Адже в багатьох потерпілих чоловіки і при високих посадах, і при хороших достатках.
Чоловіки дозволяють собі не лише психологічно тиснути на жінок, ображаючи і принижуючи їх словесно, а й часто-густо кидаються на них з кулаками, завдаючи фізичних травм. Працівникам центру «Жінка для жінки» відомі випадки, коли після побоїв жінкам доводилося довго лікуватися чи при вагітності втрачати дитину. Втім, навіть після такого жінки не зразу наважуються на розрив стосунків з насильником. — Наші жінки дуже терплячі, — розповіла координатор програми запобігання кризовим ситуаціям Тетяна Білковська. — Вони бояться, що самостійно не зможуть фінансово забезпечити себе та дітей. Тож, як правило, зважуються на розлучення лише після того, як насилля торкнеться дітей. Однак досвід показує, що після розриву з насильником жінки не пропадають і не гинуть з голоду. Навпаки, їхнє життя налагоджується, стає спокійнішим. Для того, щоб показати жінці, що вона сама цілком справиться з утриманням дітей, інколи доводиться ледь не на пальцях підраховувати її особистий внесок у сімейний бюджет. Спеціальні курси взаємопідтримки, організовані при нашому центрі, дозволяють жінці, яка зазнала насильства, стати психологічно сильнішою, пробуджують її гордість, самосвідомість, навчають відстоювати свої права. Звичайно, ми ніколи не агітуємо за розлучення. Жінка сама повинна прийняти рішення в такій ситуації. Але ми намагаємося її підтримати, роз’яснити її права, вказати, куди слід звернутися, щоб притягнути насильника до відповідальності. Втім, поки що проблема центру «Жінка для жінки» в тому, що у нього немає де розмістити потерпілих від насильства жінок з дітьми. Хоч потреба у цьому — чимала. Приміром, торік до центру приїхала жінка з двома дітьми аж з Вінницької області. Після чергових побоїв чоловіка вона вирішила від нього тікати. Оскільки у Рівному мешкала її сестра, приїхала сюди. Втім, залишитися у неї не могла не лише через малу житлоплощу (та винаймала кімнату), а й через те, що тут міг знайти чоловік. Працівники центру «Жінка для жінки» змушені були її прилаштувати у холодному і невідремонтованому приміщенні, виділеному під притулок для таких нещасних у Дубні, який досі не відкрився через нестачу фінансування. На щастя, жінку вдалося прилаштувати. Їй підшукали місце роботи і житло в одному з сіл нашої області. Такий випадок непоодинокий. Тому інколи працівники центру змушені домовлятися про влаштування жінок до притулків у сусідніх областях.
